ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 904/2423/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.03.2019 (головуючий суддя Коваль Л.А., судді Пархоменко Н.В., Чередко А.Є.)
у справі № 904/2423/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.К.О."
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНАТРЕЙД"
про стягнення заборгованості за договором поставки № 2171-ПУ від 12.04.2016 у сумі 196 796 771,91 грн,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 2171-ПУ від 12.04.2016 у розмірі 196 796 771,91 грн.
2. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки № 2171-ПУ від 12.04.2016 в частині своєчасної оплати вартості товару.
Короткий зміст ухвали, постановленої судом першої інстанції
3. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України у зв`язку з неявкою належним чином повідомленого позивача у судове засідання.
3.1. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що поштове повідомлення № 4930007041731, яким на адресу позивача направлялась ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2018 про поновлення провадження у справі, повернулося до суду 02.01.2019 з відміткою "вручено" "за довіреністю", тобто, позивач належним чином повідомлений про час і місце судового засідання. За таких обставин суд дійшов висновку, що неявка у судове засідання після отримання судових повісток (листів з ухвалами суду) позивачем, є наслідками свідомого діяння (бездіяльності) позивача щодо явки або неявки у судове засідання.
Короткий зміст оскаржуваної постанови, ухваленої судом апеляційної інстанції
4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.03.2019 ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу направлено до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження її розгляду по суті.
4.1. Мотивуючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції вказав, що у розумінні положень процесуального закону залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору. Тобто, коли йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов`язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог. При цьому, господарський суд має з`ясувати не тільки відсутність поважних причин, а також і те, яким чином неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника позивача.
Таким чином, визначальною умовою залишення позову без розгляду є саме можливість або неможливість вирішення спору по суті при невчиненні позивачем певних дій.
Проте, в ухвалі суду першої інстанції жодним чином не мотивовано, як саме неявка представника позивача в судове засідання перешкоджає розгляду судом справи по суті за наявними матеріалами справи.
Також апеляційний суд вказав, що перша неявка представника позивача у підготовче засідання, якщо він не повідомив про причини неявки, не є перешкодою для подальшого руху справи, а саме, чи то відкладення підготовчого засідання, чи то призначення судового засідання для розгляду справи по суті.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)
6. Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено норми статті 8 Конституції України, статті 2, 11,13, 202, 242, 276, 277 ГПК України, Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.
На думку скаржника, Центральним апеляційним господарським судом дана неправильна юридична оцінка обставинам справи, тому оскаржувана постанова не відповідає чинному законодавству України і підлягає скасуванню.
7. У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що не погоджується з обставинами та доводами, викладеними у касаційній скарзі, та вважає, що оскаржувану постанову прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, позивач зазначає, що ухвалу суду першої інстанції від 19.12.2018 про поновлення провадження у справі не отримував, та в матеріалах справи відсутнє рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 4930007041731. На думку позивача, обґрунтовуючи залишення позову без розгляду через неявку представника позивача, господарський суд має визначити, яким чином неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору та в чому полягають перешкоди для розгляду та вирішенню спору по суті заявлених позовних вимог.
8. Третьою особою відзиву на касаційну скаргу не подано, що, у відповідності до положень ч. 3 ст. 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
9. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
10. Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
11. Відповідно до частини 2 статті 11 ГПК України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
12. Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
13. За приписами пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.