ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 917/1638/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15 липня 2019 року (головуючий - Гетьман Р. А., судді - Сіверін В. І., Хачатрян В. С.) і рішення Господарського суду Полтавської області від 04 квітня 2019 року (суддя Семчук О.С.)
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Теплоенерго"
про стягнення 5 081 502,51 грн,
(у судовому засіданні взяв участь представник позивача - Верхацький І.В.)
Історія справи
1. 27 жовтня 2016 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України", Позивач) та Комунальним підприємством "Теплоенерго" (далі - КП "Теплоенерго", Відповідач) укладено договір №3769/1617-БО-24 постачання природного газу (далі - Договір), відповідно до кого позивач зобов`язався поставити відповідачу у 2016-2017 роках природний газ, а останній зобов`язувався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах договору.
1.1. Пунктом 6.1 договору сторони погодили, що оплата за природний газ здійснюється Відповідачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
2. На виконання умов договору Позивач у період з жовтня 2016 року по травень 2017 року передав Відповідачу природний газ на загальну суму 10 251 299,78 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, який у порушення умов договору оплачувався відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі.
3. Пунктом 8.2 договору визначено, що у разі прострочення Відповідачем оплати згідно пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити Позивачу пеню у розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Короткий зміст позовних вимог
4. У грудні 2018 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до суду з позовом до КП "Теплоенерго" про стягнення боргу за Договором у загальній сумі 5 081 502,51 грн, у тому числі: 566 161,62 грн. пені, 179 309,97 грн. три проценти річних, 649 484,77 грн. інфляційних втрат.
5. Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань за договором у частині своєчасної оплати за переданий у спірний період природний газ.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень, прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій
6. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 04 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15 липня 2019 року, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 3 500 049,15 грн. основного боргу, 283 080,81 грн. пені, 179 309,97 грн. три проценти річних, 649 484,77 грн. інфляційних втрат. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
7. Судами встановлено факт неналежного виконання Відповідачем зобов`язань за договором в частині своєчасної оплати за отриманий природний газ, обставини часткової оплати останнім заборгованості та правильність здійснених Позивачем нарахувань пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.
8. Одночасно, враховуючи відповідне клопотання відповідача, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для зменшення розміру заявленої до стягнення пені на 50 %. Так, суди врахували скрутний майновий стан відповідача, залежність останнього від стану розрахунків за отримані послуги теплопостачання з боку кінцевих споживачів, зокрема населення та бюджетних організацій та несвоєчасне отримання компенсації від держави різниці між тарифами на теплову енергію та її собівартістю. Крім цього, втрати Позивача від знецінення сум основного боргу компенсуються за рахунок присуджених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних, а обставин понесення останнім збитків у зв`язку з несвоєчасним виконанням Відповідачем прийнятих на себе зобов`язань, судами не встановлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Частково не погоджуючись із оскаржуваними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки, прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
10. Усупереч вимог статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суди не встановили наявності саме виняткових обставин, які відповідно до зазначених норм повинні враховуватися при вирішенні судом питання про зменшення пені, зокрема, існування значного перевищення розміру неустойки над розміром збитків, майновий стан сторін, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу. Судами акцентовано увагу на інтересах Відповідача, проте не враховано інтереси Позивача, не з`ясовано, чи були заподіяні Позивачу збитки внаслідок неналежного виконання Відповідачем зобов`язання, не оцінено розмір таких збитків та не враховано, що розмір штрафних санкцій не є надмірно великим в порівнянні з розміром невиконаного Відповідачем грошового зобов`язання. При цьому сам по собі важкий фінансовий стан Відповідача не є підставою для зменшення штрафних санкцій.
Позиція відповідача у відзиві на касаційну скаргу (узагальнено)
11. Судами обґрунтовано реалізовано передбачене законодавством право на зменшення розміру пені, а при використанні таких дискреційних повноважень у повній мірі враховано всі обов`язкові умови їх застосування, що передбачені не лише положеннями чинного законодавства, але й рішенням Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013.
Позиція Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
12. Підставою касаційного оскарження судових рішень позивачем є виключно питання про наявність або відсутність підстав для зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача внаслідок прострочення виконання зобов`язання за договором. Отже, оскільки судові рішення оскаржуються позивачем виключно в частині відмови в позові про стягнення пені, то відповідно до приписів частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України вказані рішення переглядаються в касаційному порядку тільки в оскаржуваній частині.
13. У вирішенні сформульованого спірного питання Суд звертається до усталеної правової позиції Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постановах від 23.10.2019 у справі № 917/101/19, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 27.03.2019 у справі №912/1703/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18.
14. Згідно зі статтею 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.