У Х В А Л А
22 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/87/19
Провадження № 11-569заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю секретаря судового засідання Ключник А. Ю.,
представників позивача - Кравця Р. Ю., Мартиненко А. В.,
представника відповідача - Гунченко О. А.,
розглянула у судовому засіданні заяви Кравця Ростислава Юрійовича як представника ОСОБА_4 про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г. від участі в розгляді справи за позовом ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2019 року ОСОБА_4, від імені якого діє представник Кравець Р. Ю., звернувся до Великої Палати Верховного Суду із апеляційною скаргою на ухвалу судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 6 червня 2019 року.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2019 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ВККС про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування рішення та призначено справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Кравець Р. Ю. як представник ОСОБА_4 у судовому засіданні подав заяви про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
Як на підставу для відводу суддів заявник послався на пункт 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а саме наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів.
На обґрунтування вказаної підстави заявник зазначив, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Мікалефф проти Мальти" ("Micallefv. Malta", пункт 93)існування неупередженості повинно бути визначено, зокрема, за об`єктивним тестом, відповідно до якого встановлюється, чи суд, а також, серед іншого, його структура забезпечили відповідні гарантії для виключення легітимних сумнівів стосовно неупередженості суду.
Заявник посилається також на практику ЄСПЛ, за якою "суд" розглядається як такий, що завжди має бути заснований на законних підставах, оскільки у протилежному випадку він не буде володіти легітимністю,що є необхідною ознакою для розгляду справ у демократичному суспільстві ("Лавентс проти Латвії", пункт 114). "Закон" у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція), включає не лише законодавство щодо заснування і компетенції судових органів, а також будь-яке інше положення національного законодавства, яке в разі його порушення спричинило б незаконну участь одного чи більше суддів у розгляді справи.
Оскільки, на думку заявника, у процесі призначення суддів Верховного Суду у межах внутрішньої судової системи не було дотримано принципу верховенства права, зокрема вимог законодавства членами Комісії ОСОБА_5 та ОСОБА_6, то колегія суддів Великої Палати Верховного Суду не може відповідати принципам неупередженості за об`єктивним критерієм та принципам справедливості, оскільки призначення суддів відбулося за участю членів Комісії, які не відповідали вимогам закону.
Тому, на думку заявника, зазначені у його заявах судді Великої Палати Верховного Суду не можутьвідповідати принципам неупередженості, зокрема, за об`єктивним критерієм,оскільки сам Верховний Суд створений не на підставі закону.
Представник відповідача заперечив проти задоволення заяв про відвід суддів.
Перевіривши наведені Кравцем Р. Ю. на обґрунтування заяв про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 124 Конституції України передбачає, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Частинами першою, п`ятою та шостою статті 125 Конституції України встановлено, щосудоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. З метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Відповідно до частини першої статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до частини другої статті 37 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII"Про судоустрій і статус суддів", що за винятком двох пунктів розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення", набрав чинності 30 вересня 2016 року, Велика Палата діє у складі Верховного Суду.
За правилами частини четвертої статті 22 КАС Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, ВККС, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
Згідно з частиною другою статті 266 КАС, яка визначає особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності, зокрема Комісії, адміністративні справи розглядаються Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду.
Частиною п`ятою статті 266 КАС встановлено, що судом апеляційної інстанції у справах, визначених частиною другою цієї статті, є Велика Палата Верховного Суду.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції є судом, установленим законом,для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 6 червня 2019 року в цій справі.
Вирішуючи у цьому провадженні питання про відвід суддям Великої Палати Верховного Суду від розгляду справи за позовом ОСОБА_4 на дії та рішення ВККС та постановляючи за наслідками розгляду цього питання цю ухвалу, Велика Палата Верховного Суду зважає на те, що відповідні заяви Кравця Р. Ю. подані в одній справі з одних і тих же підстав, тобто за об`єктивними ознаками ці заяви фактично є єдиним зверненням до суду з відводом усіх суддів Великої Палати Верховного Суду, до компетенції яких законом віднесено розгляд цієї справи.
За таких обставин, з огляду на закріплені у параграфі 2 глави 2 розділу І та статті 40 КАС правила інстанційної юрисдикції й порядок вирішення заявленого відводу, іншого суду для вирішення питання про відвід усім суддям такого колегіального органу Верховного Суду як Велика Палата законодавством не встановлено.