У Х В А Л А
24 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 216/5936/18
Провадження № 14-648цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ситнік О. М.,
суддів: Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду
цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради (далі - Управління соцзахисту) про захист прав споживача
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 жовтня 2018 року у складі судді Кузнецова Р. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року у складі колегії суддів Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М. та
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, у якому просила визнати незаконним і скасувати рішення Управління соцзахисту від 27 вересня 2018 року № Л-376; зобов`язати Управління соцзахисту призначити їй житлову субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на опалюваний період із жовтня 2018 року по квітень 2019 року включно на тих самих умовах, які були встановлені при призначенні попередньої субсидії на опалювальний період із жовтня 2017 року по квітень 2018 року включно.
Позов мотивовано тим, що рішенням Управління соцзахисту від 05 січня 2016 року позивачці призначено за її місцем проживання житлову субсидію для відшкодування щомісячних витрат на оплату житлово-комунальних послуг на опалювальний період у різні періоди, починаючи з грудня 2015 року по листопад 2016 року включно.
01 січня 2017 року позивачці продовжено надання субсидії на опалювальний період із грудня 2016 року по квітень 2017 року включно.
Рішенням Управління соцзахисту від 25 жовтня 2017 року надання позивачці житлової субсидії на опалювальний період продовжено з жовтня 2017 року по квітень 2018 року включно.
У жовтні 2018 року на адресу позивачки надійшло рішення Управління соцзахисту про відмову в наданні житлової субсидії на наступний опалюваний період із жовтня 2018 року по квітень 2019 року включно з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 "Про затвердження Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива", відповідно до якої призначення житлової субсидії на наступний період з 01 травня 2018 року передбачено лише на підставі нових заяв та декларацій.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 жовтня 2018 року у відкритті провадження у справі відмовлено. Роз`яснено позивачці, що позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Суд першої інстанції керувався тим, що спір між сторонами з приводу здійснення органом владних повноважень, делегованих йому законом, щодо контролю за розподілом бюджетних коштів, спрямованих на виплату субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до юрисдикції адміністративного суду.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 жовтня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції стосовно юрисдикційності цього спору, а саме, що спір, який виник між сторонами у справі, є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
У квітні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просила скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що відповідач є юридичною особою приватного права, а спірні правовідносини стосуються цивільних прав позивачки, тому спір повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства.
У відзиві на касаційну скаргу Управління соцзахисту просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою, а ухвалою від 30 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 вересня 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції, чинній на час постановлення зазначеної ухвали, якою було встановлено, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.