Постанова
Іменем України
23 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 640/10584/17
провадження № 61-47620св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Штелик С. П. (суддя-доповідач)
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Міасин" на рішення Київського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2018 року у складі судді Нев`ядомського Д. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року у складі суддів: Овсяннікової А. І., Коваленко І. П., Сащенко І. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторинг Про", товариство з обмеженою відповідальністю "Міасин",
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторинг Про" (далі - ТОВ "ФК "Факторинг Про"), товариства з обмеженою відповідальністю "Міасин" (далі - ТОВ "Міасин") про визнання недійсним одностороннього правочину та витребування майна з чужого незаконного володіння.
В обґрунтування позову зазначав, що на забезпечення виконання зобов`язань за договором № 527 про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії від 27 грудня 2007 року, укладеного між ним та АК банк "Золоті ворота", 28 грудня 2007 року між ним та банком укладено іпотечний договір № 07-347, відповідно до умов якого ним передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-9, загальною площею 135,8 кв. м; 2-го поверху № 4-1-:4-16, 3-го поверху № 5-1-:-5-18, XVII, XVIII загальною площею 498,6 кв. м, в літ. "А-3", розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить йому на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27 грудня 2007 року. Відповідно до договору про відступлення прав вимоги 29 грудня 2014 року право вимоги за вказаним іпотечним договором від ПАТ "Банк "Золоті ворота" перейшло до ПАТ "Комерційний банк "Стандарт".
22 січня 2015 року між ПАТ "Комерційний банк "Стандарт"та ТОВ "ФК "Факторинг Про" укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 01/22.01.2015 та договір відступлення прав за цим іпотечним договором, згідно яких ТОВ "ФК "Факторинг Про" став новим кредитором за договором № 527 про надання споживчого кредиту. 24 червня 2017 року ТОВ "ФК "Факторинг Про"набуло право власності на іпотечне майно та у подальшому - 30 червня 2017 року здійснило його продаж ТОВ "Міасин".
Вказані правочини не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки, у Київському районному суді м. Харкова розглядається цивільна справа № 640/19631/15-ц за позовом ТОВ "Фінансова компанія "ТОВ "ФК "Факторинг Про" до нього про звернення стягнення на предмет іпотеки на ці нежитлові приміщення, тобто ТОВ "ФК "Факторинг Про"обрало спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки у судовому порядку. Рішення уцій справі не ухвалено, жодних заяв про відмову від позову не надходило. При цьому жодним нормативно-правовим актом не передбачено одночасного застосування декількох способів звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме:позасудового та судового. Проте у цей же час ТОВ "ФК "Факторинг Про" в односторонньому порядку оформило на себе право власності на майно, що є предметом іпотечного договору та здійснило його відчуження ТОВ "Міасин".
Оскаржувані правочини укладені відповідачами в період діючого арешту на нежитлові приміщення, накладеного ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 березня 2015 року у справі за його позовом до АТ "Банк Золоті Ворота", ПАТ "Комерційний банк "Стандарт", ТОВ "ФК"Факторинг Про" щодо визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги за договором іпотеки та за договором застави. Незважаючи на те, що 15 червня 2017 року ухвалою Київського районного суду м. Харкова заходи забезпечення позову скасовані, вказана ухвала була оскаржена до апеляційної інстанції, а отже, її виконання було зупинено на підставі пункту 11 статті 153 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час розгляду апеляційної скарги), яким встановлено, що оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або зміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали. Накладений арешт на нерухоме майно продовжував діяти, що унеможливлювало будь-який перехід прав на це майно.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просив визнати недійсним односторонній правочин ТОВ "ФК "Факторинг Про" у вигляді звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-9, загальною площею 135,8 кв. м; 2-го поверху №4-1-:4-16, 3-го поверху № 5-1-:-5-18, XVII, XVIIІ загальною площею 498, кв.м в літ "А-3", розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати це майно з чужого незаконного володіння та повернути йому; скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ТОВ "Міасин" №21176404 щодо цього об`єкта нерухомого майна.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2018 року позов задоволено. Визнано недійсним односторонній правочин ТОВ "ФК "Факторинг Про" у вигляді звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення першого поверху № 1-:- 9, загальною площею 135,8 кв. м; другого поверху № 4-1-:4-16, третього поверху № 5-1-:-5-18, XVII, XVIII загальною площею 498,6 кв. м у літ. "А-3", розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Витребувано майно, а саме: нежитлові приміщення першого поверху № 1-:-9, загальною площею 135,8 кв. м; другого поверху № 4-1-:4-16, третього поверху № 5-1-:-5-18, XVII, XVIII загальною площею 498,6 кв. м у літ. "А-3", розташовані за адресою: АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння та повернуто його власнику ОСОБА_1
Скасовано запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ТОВ "Міасин" № 21176404 щодо об`єкта нерухомого майна - нежитлові приміщення першого поверху № 1-:-9, загальною площею 135,8 кв. м; другого поверху № 4-1-:4-16, третього поверху № 5-1-:-5-18, XVII, XVIII загальною площею 498,6 кв. м у літ. "А-3", розташовані за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 100527463101. Вирішено питання про судові витрати.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що 24 червня 2017 року ТОВ "ФК "Факторинг Про" на підставі застереження, яке міститься у пункті 3.12.1. іпотечного договору від 28 грудня 2007 року, вчинено односторонній правочин у вигляді звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-9, загальною площею 135,8 кв. м; 2-го поверху № 4-1-:4-16, 3-го поверху № 5-1-:-5-18, XVII, XVIII загальною площею 498,6 кв. м в літ. "А-3", розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з тим, відповідно до наявної в матеріалах справи копії ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 березня 2015 року, судом встановлено, що в межах розгляду цивільного позову ОСОБА_1 до АТ "Банк Золоті Ворота", ПАТ "Комерційний банк "Стандарт", ТОВ "ФК "Факторинг Про" щодо визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги, судом було розглянуто та задоволено клопотання позивача про забезпечення позову - накладено арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 (нежитлові приміщення 1-го поверху №1-:-9, загальною площею 135,8 кв. м; 2-го поверху № 4-1-:4-16, 3-го поверху № 5-1-:-5-18, XVII, XVIII загальною площею 498,6 кв. м, в літ. "А-3", розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ). Таким чином, односторонній правочин ТОВ "ФК "Факторинг Про" про звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом набуття права власності був вчинений під час дії арешту на нерухоме майно за ухвалою суду від 06 березня 2015 року, а тому є недійсним. Щодо вимоги позивача про витребування спірного майна з чужого незаконного володіння та повернення йому як власнику, необхідно зазначити, що ТОВ "Міасин" набуло майно у власність спірні нежитлові приміщення за договором купівлі-продажу від 30 червня 2017 року, в якому продавцем виступав відповідач - ТОВ "ФК "Факторинг Про". Разом з тим, односторонній правочин, на підставі якого продавець набув право власності на спірні нежитлові приміщення, вчинений під час дії арешту на нерухоме майно за ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06 березня 2015 року, тобто майно, набуте відповідачем ТОВ "Міасин", відчужено особою, яка не мала на це право, а також поза волею ОСОБА_1 . Враховуючи вищевикладене, позивач має право витребувати нежитлові приміщення у набувача ТОВ "Міасин". Вимоги позивача про скасування запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності ТОВ "Міасин" щодо спірного об`єкта нерухомого майна є похідними від вимог, які задоволено, а тому є обґрунтованими.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Харківської області від 21 листопада 2018 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2018 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для визнання недійсним одностороннього правочину щодо реєстрації за ТОВ "ФК "Факторинг Про" права власності на нежитлові приміщення. Посилання ТОВ "ФК "Факторинг Про" на те, що на час набуття ним права власності на предмет іпотеки діяла ухвала Київського районного суду м. Харкова від 15 червня 2017 року у справі № 638/3062/15-ц про скасування заходів забезпечення позову, не приймаються. Зазначена ухвала була оскарження ОСОБА_1 в апеляційному порядку; за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 ухвалою апеляційного суду Харківської області від 15 серпня 2017 року ухвала від 15 червня 2017 року скасована. Враховуючи те, що іпотечне майно відчужено особою, яка не мала на це права, та поза волею ОСОБА_1, воно підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння ТОВ "Міасин". Оскільки вимога ОСОБА_1 про скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності є похідною, вона також підлягає задоволенню.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1)Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2018 року до Верховного Суду, ТОВ "Міасин" просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала про забезпечення позову була скасовано, апеляційна скарга на ухвалу суду про скасування заходів забезпечення позову подана заявником із пропуском встановленого строку, а тому вказана ухвала набрала законної сили і відчуження майна відбулося в період, коли заходи забезпечення позову були скасовані. Крім того, ТОВ "Міасин" є добросовісним набувачем.
(2) Позиція ОСОБА_1 .
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що заходи забезпечення, вжиті ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 березня 2015 року, були чинними в період здійснення відповідачами оспорюваних правочинів. Він не давав згоди на відчуження майна, а тому воно підлягає витребуванню на його користь від останнього набувача.
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Суди установили, що 07 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та АК банк "Золоті ворота" укладено договір № 527 про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії (невідновлювальної).
На забезпечення виконання зобов`язань за договором № 527 про надання споживчого кредиту у формі кредитної лінії від 27 грудня 2007 року, укладеного між ним та АК банк "Золоті ворота", 28 грудня 2007 року між ним та банком укладено іпотечний договір № 07-347, відповідно до умов якого ним передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-9, загальною площею 135,8 кв. м; 2-го поверху № 4-1-:4-16, 3-го поверху № 5-1-:-5-18, XVII, XVIII загальною площею 498,6 кв. м, в літ. "А-3", розташовані за адресою: АДРЕСА_1, яке належить йому на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27 грудня 2007 року.
29 грудня 2014 року правонаступник АКБ "Золоті ворота" - ПАТ "Банк Золоті ворота" та ПАТ "КБ "Стандарт" уклали договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки та договорами застави, разом з їх невід`ємними частинами, договорами про внесення змін, договорами забезпечення, поруки тощо, згідно з яким ПАТ "Золоті ворота" передало, а ПАТ "КБ "Стандарт" отримало право вимоги за зазначеним іпотечним договором № 07-347.
22 січня 2015 року між ПАТ "Комерційний банк "Стандарт" та ТОВ "ФК "Факторинг Про" укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 01/22.01.2015 та договір відступлення прав за цим іпотечним договором, згідно яких ТОВ "ФК "Факторинг Про"став новим кредитором за договором № 527 про надання споживчого кредиту.
24 червня 2017 року ТОВ "ФК "Факторинг Про" набуло право власності на іпотечне майно та у подальшому - 30 червня 2017 року здійснило його продаж ТОВ "Міасин".