Постанова
Іменем України
01 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 754/13058/15-ц
провадження № 61-22742св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 квітня 2016 року у складі судді Шевчука О. П. та рішення Апеляційного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Антонечко Н. О., Стрижеуса А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Ухвалою судді Апеляційного суду м. Києва від 20 серпня 2015 року підсудність цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ПАТ Комерційний банк "ПриватБанк" про захист прав споживачів, стягнення депозитного вкладу, нарахованих відсотків та штрафних санкцій визначено Деснянському районному суду м. Києва.
В позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача суму банківського вкладу за договором банківського вкладу з невиплаченими відсотками та штрафними санкціями за договором № SАМDN26000709080603 від 12 січня 2010 року в розмірі 61 170, 64 дол. США. та за договором № SАМDN80000732022603 від 08 січня 2013 року в розмірі 48 513, 01 дол. США. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 12 січня 2010 року між ним та ПАТ КБ "ПриватБанк" укладено депозитний договір, ставка за яким становить 11,5 % річних. Відповідно до умов зазначеного договору позивач вніс на рахунок банку суму в розмірі 31 000 дол. США. Крім того, 08 січня 2013 року між позивачем та банком укладено договір банківського вкладу, за умовами якого позивач вніс на рахунок банку грошові кошти в розмірі 25 000 доларів США, розмір процентів за користування коштами становив 9 % річних.
Наприкінці 2014 року відповідач у зв`язку з припиненням функціонування його банківських відділень та території АРК Крим рахунок позивача заблокував та нарахування відсотків припинив.
29 червня 2015 року та 31 липня 2015 року позивач звернувся до Головного офісу ПАТ КБ "ПриватБанк" із заявою про розірвання договору та повернення депозиту з відсотками. Зазначена заява отримана відповідачем та залишена без задоволення.
23 лютого 2016 року позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з ПАТ КБ "ПриватБанк" за договором № SАМDN 26000709080603 від 12 січня 2010 року: 31000 доларів США - сума вкладу; 5180,39 доларів США - не нараховані відсотки за період з 12 березня 2014 року по 22 лютого 2016 року (із розрахунку 11,5 % річних з 12 березня 2014 року по 6 серпня 2015 року та 1 % річних з 7 серпня 2015 року по 22 лютого 2016 року); 23 173,57 доларів США - пеня за період з 12 березня 2014 року по 22 лютого 2016 року; 1 816,68 доларів США - 3 % річних за період з 12 березня 2014 року по 22 лютого 2016 року. Крім того, за договором № SАМDN 80000732022603 від 08 січня 2013 року просив стягнути 25 000 доларів США - сума вкладу; 3 317,81 доларів США - не нараховані відсотки за період з 8 березня 2014 року по 22 лютого 2016 року (( із розрахунку 9 % річних з 8 березня 2014 року по 6 серпня 2015 року та 1 % річних з 7 серпня 2015 року по 22 лютого 2016 року); 18 723,97 доларів США - пеня за період з 8 березня 2014 року по 22 лютого 2016 року; 1471,23 доларів США - 3 % річних за період з 8 березня 2014 року по 22 лютого 2016 року.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13 квітня 2016 року позов задоволено.
Стягнуто з ПАТ КБ "Приват Банк" на користь ОСОБА_1 суму банківського вкладу з невиплаченими відсотками та штрафними санкціями за договором № SAMDN26000709080603 від 12 січня 2010 року в розмірі 61 170, 64 дол. США.
Стягнуто з ПАТ КБ "Приват Банк" на користь ОСОБА_1 суму банківського вкладу з невиплаченими відсотками та штрафними санкціями за договором № SAMDN SAMDN80000732022603 від 08 січня 2013 року в розмірі 48 513,01 дол. США
Стягнуто з ПАТ КБ "Приват Банк" на користь держави судові витрати в розмірі 6 090 грн.
Рішення мотивовано тим, що невиконання ПАТ КБ "ПриватБанк" умов укладених між сторонами договорів депозиту є підставою для стягнення з банку вказаних грошових коштів, із урахуванням процентів за користування депозитами, а також пені та трьох процентів річних у зв`язку з невиконанням грошових зобов`язань.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 квітня 2016 року скасовано та ухвалено нове про часткове задоволення позову.
Рішення мотивовано тим, що розміщення вкладу (депозиту) здійснює саме банк як юридична особа, а не його відділення, філії. Стороною за договором у таких випадках є банк. Отже, саме банк, має відповідати за зобов`язаннями, взятими на себе укладеним договором. Оскільки стороною укладених договорів банківського вкладу є банк як юридична особа, яка розташована у м. Дніпропетровську, тому згідно із чинним законодавством, яке регулює даний вид правовідносин, зобов`язання за цими договорами має виконувати саме ПАТ КБ "ПриватБанк" як юридична особа, а не його Кримська філія. Ліквідація філій або припинення у будь-який спосіб їх діяльності не звільняє відповідача від виконання обов`язків за укладеними і дійсними договорами. Відмова банку в поверненні ОСОБА_1 належних йому грошових коштів суперечить вимогам ст.41 Конституції України, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 1068 ЦК України. Крім того, вимоги позивача про стягнення пені, виходячи із наведеного позивачем розрахунку, є необґрунтованими, оскільки умовами укладених між сторонами договорів стягнення пені не передбачено, а на положення Закону України "Про захист прав споживачів" в обґрунтування своїх вимог про стягнення пені позивач не посилався. Також є безпідставним нарахування на підставі ст. 625 ЦК України трьох процентів річних до 7 серпня 2015 року, оскільки до зазначеної дати у відповідача не виникло обов`язку повернення грошових коштів вкладнику.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2017 року ПАТ КБ "Приватбанк" звернулось до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій, у якій просить вказані рішення в частині задоволених вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
20 лютого 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі.
Згідно із статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 червня 2019 року вказану справу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що в матеріалах справи відсутні оригінали договору банківських вкладів та квитанції про внесення грошових коштів і вони позивачем не надавалися для дослідження під час судового засідання суду, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів відкриття депозитних рахунків у відповідача, знаходження залишку спірних грошових сум на депозитних рахунках на час розгляду справи. ПАТ КБ "ПриватБанк" не є належним відповідачем по справі,адже було зобов`язаний припинити діяльність свої відокремлених підрозділів на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, оскільки на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя поза волею відповідача виплати вкладникам ПАТ КБ "ПриватБанк" здійснює АНО "ФЗВ" Російської Федерації.
У червні 2017 року представник ОСОБА_1 подав заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначив, що зобов`язання за договорами вкладу має виконувати саме ПАТ КБ "Приватбанк" як юридична особа, а твердження банку про те, що позивачем не надано оригіналів договорів та квитанцій не відповідають дійсності, оскільки оригінали оглядалися під час засідання в суді апеляційної інстанції. У зв`язку із чим, просив відхилити касаційну скаргу та залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 12 січня 2010 року між позивачем та ПАТ КБ "Приватбанк" у м. Севастополь був укладений Договір банківського вкладу № SАМDN 26000709080603 "СТАНДАРТ", відповідно якого сума вкладу становила 31 000 дол. США, строк вкладу - до 12 лютого 2010 року включно зі сплатою відсотків в розмірі 11.5% річних (а.с. 9).
08 січня 2013 року між позивачем та ПАТ КБ "Приватбанк" у м. Севастополь було укладений Договір банківського вкладу № SАМDN80000732022603 "СТАНДАРТ", відповідно якого сума вкладу становила 25 000 дол. США, строк вкладу - шість місяців, зі сплою відсотків в розмірі 9 % річних (а.с. 11).
Згідно з умовами зазначених договорів, якщо по закінченні терміну вкладу клієнт не заявив банку про бажання забрати свої кошти, вклад автоматично пролонгується ще на один строк.
Відповідно до умов договору клієнт та банк мають право достроково розірвати договір, повідомивши про це один одного за два банківські дні до дати розірвання договору. Якщо клієнт вимагає розірвати договір, а термін вкладу не закінчився, останньому повертається сума вкладу. За неповний період вкладу відсотки сплачуються за зниженою процентною ставкою.
Факт внесення позивачем коштів на рахунки банку підтверджується квитанціями (а.с. 10, 11).
29 червня 2015 року та 31 липня 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про дострокове розірвання вищезазначених договорів банківського вкладу, повернення належних йому коштів та сплати відсотків (а.с. 12, 16).
Зазначені звернення позивача отримані відповідачем та залишені без реагування (а.с.13, 17-19).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду