Постанова
Іменем України
24 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 766/8579/16-ц
провадження № 61-33777св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 09 березня 2017 року у складі судді Ігнатенко О. Й. та рішення апеляційного суду Херсонської області від 23 травня 2017 року у складі колегії суддів: Кутурланової О.В., Майданіка В. В., Орловської Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.
Позов мотивовано тим, що в період 2008-2016 років для погашення ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, укладеним 21 квітня 2008 року між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_2, позивачем щомісячно надавалися відповідачам у безвідсоткову позику грошові кошти на загальну суму 1211343,42 грн, що підтверджується договорами позики між ним та ОСОБА_2, укладеними у простій письмовій формі, а також відповідними розписками. Після спливу визначеного договорами строку відповідачі грошові кошти не повернули.
Просив стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість за договором позики по 605671,71 грн з кожного.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 09 березня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності факту реального отримання ОСОБА_2 коштів за договорами позики та направлення їх на погашення кредитних зобов`язань та факту згоди дружини на отримання чоловіком коштів у борг.
Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 23 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, діючої в інтересах ОСОБА_1, задоволено частково.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 09 березня 2017 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів та ухвалено у цій частині нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 1211343,42 грн.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 суд апеляційної інстанції виходив з того, що позичальник ОСОБА_2 визнав існування боргових зобов`язань перед своїм батьком ОСОБА_1 на зазначену у позові суму, договори позики укладені у належній письмовій формі та посвідчені власноручними підписами позичальника та позикодавця, отримання відповідачем ОСОБА_2 коштів за цими договорами підтверджується долученими до них розписками, складеними власноручно ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі
У червні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 09 березня 2017 року та рішення апеляційного суду Херсонської області від 23 травня 2017 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач належними та допустимими доказами підтвердив, що він дійсно мав грошові кошти, які передав відповідачам за договором позики та спрямування цих коштів саме на погашення заборгованості за кредитним договором. Положення статті 65 СК України щодо обов`язкової згоди іншого з подружжя на укладення одним із подружжя договорів стосуються розпорядженням майном, що є у спільній сумісній власності подружжя і не стосуються права одного із подружжя на отримання позики, оскільки договір позики є правочином щодо отримання у власність грошових коштів. У відповідачів були відсутні кошти для погашення кредиту за договором від 21 квітня 2008 року, укладеним між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_2 Позика була надана позивачем з метою погашення кредиту по договору від 21 квітня 2008 року в інтересах сім`ї ОСОБА_2
Аналіз касаційної скарги свідчить, що судові рішення оскаржуються лише в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів з ОСОБА_3
Аргументи інших учасників справи
У листопаді 2017 року ОСОБА_3 подала заперечення на касаційну скаргу, яка підписана представником Хащініною Г. О. У запереченні просить касаційну скаргу відхилити, рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 09 березня 2017 року та рішення апеляційного суду Херсонської області від 23 травня 2017 року залишити без змін.
У листопаді 2017 року ПАТ "Альфа-Банк" подали заперечення на касаційну скаргу, у якому просять касаційну скаргу відхилити, рішення апеляційного суду Херсонської області від 23 травня 2017 року скасувати, рішення Херсонського міського суду від 09 березня 2017 року залишити в силі.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу № 766/8579/16-ц з суду першої інстанції.
У жовтні 2017 року цивільна справа № 766/8579/16-ц надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу Україниу редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року цивільна справа № 766/8579/16-ц надійшла до Верховного Суду.
05 червня 2019 року цивільна справа передана судді-доповідачу Дундар І. О.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Судами встановлено, що позивачем та ОСОБА_2 були складені договори позики та розписки про передачу позивачем та отримання відповідачем грошових коштів: від 12 травня 2008 року в сумі 4343 грн., що за курсом НБУ на дату укладення договору становило 860 дол. США ; від 20 червня 2008 року в сумі 4 852,50 грн., що за курсом НБУ на дату укладення договору становило 1 000 дол. США ; від 21 липня 2008 року в сумі 4840 грн., що за курсом НБУ на дату укладення договору становило 1 000 дол. США; від 14 серпня 2008 року в сумі 2 315,43 грн., що за курсом НБУ на дату укладення договору становило 478 дол. США ; від 08 вересня 2008 року в сумі 2 299,28 грн., що за курсом НБУ на дату укладення договору становило 474 дол. США; від 08 жовтня 2008 року в сумі 4 401,90 грн., що за курсом НБУ на дату укладення договору становило 900 дол. США; від 12 листопада 2008 року в сумі 5 082,71 грн., що за курсом НБУ на дату укладення договору становило 880 дол. США; від 12 січня 2009 року в сумі 5 934,90 грн., що за курсом НБУ на дату укладення договору становило
817 дол. США ; від 04 лютого 2009 року в сумі 6 344,80 грн., що за курсом НБУ на дату укладення договору становило 824 дол. США; від 02 березня 2009 року в сумі 6006,00 грн., що за курсом НБУ на дату укладення договору становило 780 дол. США; від 31 березня 2009 року в сумі 6 500 грн., що за курсом НБУ на дату укладення договору становило 770 дол. США ; від 05 травня 2009 року в сумі 6 160 грн., що за курсом НБУ на дату укладення договору становило 800 дол. США ; від 03 червня 2009 року в сумі 6 127,26 грн., що за курсом НБУ на дату укладення договору становило 805 дол. США; від 03 липня 2009 року в сумі 5 881,57 грн., що за курсом НБУ на дату укладення договору становило 770 дол. США; від 12 серпня 2009 року в сумі 6 300 грн., що за курсом НБУ на дату укладення договору становило 816 дол. США; від 04 вересня 2009 року в сумі 6 544 грн., що за курсом НБУ на дату укладення договору становило 820 дол. США; від 09 жовтня 2009 року в сумі 6 200 грн., що за курсом НБУ на дату укладення договору становило 774 дол. США; від 11 листопада 2009 року в сумі 6 450 грн., що за курсом НБУ на дату укладення договору становило 799 дол. США; від 11 грудня 2009 року в сумі 6 100 грн., що за курсом НБУ на дату укладення договору становило 764 дол. США; від 14 січня 2010 року в сумі 6 267,14 грн., що за курсом НБУ на дату укладення договору становило 783 дол. США; від 11 лютого 2010 року в сумі 6 284,10 грн., що за курсом НБУ на дату укладення договору становило 784 дол. США; від 10 березня 2010 року в сумі 5 876,22 грн., що за курсом НБУ на дату укладення договору становило 736 дол. США; від 14 квітня 2010 року, позивач надав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 6 111,18 грн., що за курсом НБУ на дату укладення договору становило 771 дол. США; від 14 травня 2010 року в сумі 5 984,05 грн., що за курсом НБУ на дату укладення договору становило 755 дол. США; від 16 червня 2010 рок в сумі 6 046,05 грн., що за курсом НБУ на дату укладення договору становило 764 дол. США; від 19 липня 2010 року в сумі 5 909,05 грн., що за курсом НБУ на дату укладення договору становило 748 дол. США; від 19 серпня 2010 року в сумі 5 972,73 грн., що за курсом НБУ на дату укладення договору становило 757 дол. США ; від 20 вересня 2010 року в сумі 5 971,08 грн., що за курсом НБУ на дату укладення договору становило 754 дол. США; від 19 жовтня 2010 року в сумі 5 838,76 грн., що за курсом НБУ на дату укладення договору становило 738 дол. США; від 18 листопада 2010 року в сумі 5 921,52 грн., що за курсом НБУ на дату укладення договору становило 746 дол. США; від 18 січня 2011 року в сумі 5 870,99 грн., що за курсом НБУ на дату укладення договору становило 739 дол. США; від 22 лютого 2011 року в сумі 5 835,97 грн., що за курсом НБУ на дату укладення договору становило 735 дол. США; від 22 березня 2011 року в сумі 5 531,60 грн., що за курсом НБУ на дату укладення договору становило 696 дол. США; від 20 квітня 2011 року в сумі 5 798,81 грн., що за курсом НБУ на дату