Постанова
Іменем України
23 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 401/1745/16-ц
провадження № 61-22009св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - комунальне підприємство "Житлосвіт 2012",
відповідач - ОСОБА_1,
представник відповідача - ОСОБА_6,
третя особа - Світловодська міська рада,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу комунального підприємства "Житлосвіт 2012" на рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 09 березня 2017 року у складі колегії суддів: Суровицької Л. В., Авраменко Т. М., Кіселика С. А.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року комунальне підприємство "Житлосвіт 2012" (далі - КП "Житлосвіт 2012") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної підприємству.
Позовна заява мотивована тим, що 23 березня 2016 року розпорядженням Світловодського міського голови ОСОБА_7 поновлено на роботі на посаді директора КП "Житлосвіт 2012" незаконно звільненого працівника - ОСОБА_4
Незаконні звільнення ОСОБА_4 були здійснені відповідачем, який у період з 11 листопада 2010 року до 12 листопада 2015 року перебував на посаді Світловодського міського голови. За рішенням суду підприємство виплатило ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 58 691,05 грн.
Посилаючись на статтю 237 КЗпП України позивач уточнив позов та просив суд покласти на відповідача, винного в незаконному звільненні працівника, обов`язок покрити шкоду, заподіяну КП "Житлосвіт 2012" у зв`язку з оплатою працівникові на підставі рішення суду часу вимушеного прогулу шляхом стягнення з відповідача на користь підприємства 132 261,75 грн шкоди з відповідача, а саме: 58 691,05 грн - середнього заробітку за час вимушеного прогулу і 500,00 грн моральної шкоди, сплачених на користь ОСОБА_4, 830,15 грн судового збору на користь держави згідно з рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2014 року; 55 295,70 грн середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, 13 581,40 грн компенсації за невикористану відпустку на користь ОСОБА_4, 893,62 грн, 762,98 грн і 835,01 грн судового збору на користь держави, стягнутих з КП "Житлосвіт 2012"; 1 071,84 грн судового збору на користь держави, стягнутого з КП "Житлосвіт 2012" рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 лютого 2016 року, поновити пропущений з поважних причин річний строк на звернення до суду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 листопада 2016 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП "Житлосвіт 2012" 58 691,05 грн на відшкодування шкоди, що полягає у виплаті незаконно звільненому працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 55 295,70 грн на відшкодування шкоди, що полягає у виплаті незаконно звільненому працівникові середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про його поновлення на роботі.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП "Житлосвіт 2012" 1 709,81 грн на відшкодування понесених позивачем судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2014 року, що набрало законної сили та яке згідно з вимогами частини третьої статті 61 ЦПК України має преюдиційне значення, встановлено вину відповідача у незаконному звільненні керівника КП "Житлосвіт 2012" ОСОБА_4., що відповідно до статті 237 КЗпП України покладає на Світловодського міського голову як на службову особу, винну в незаконному звільненні працівника, обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу у зв`язку з оплатою працівнику часу вимушеного прогулу.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 09 березня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що позивач пропустив річний строк звернення до суду для вирішенням спору про покладення матеріальної відповідальності на службову особу, винну в незаконному звільненні, поновити строк неможливо через відсутність поважних причин для поновлення, а тому в задоволенні позову щодо стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 58 691,05 грн необхідно відмовити саме з цих підстав.
Враховуючи, що вина відповідача у затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі, а отже і обов`язок відшкодувати шкоду підприємству, завдану затримкою виконанням рішення суду про поновлення на роботі, відсутні, скасував рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача 55 295,70 грн на відшкодування шкоди, що полягає у виплаті середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі у зв`язку з її безпідставністю та недоведеністю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, КП "Житлосвіт 2012" просить, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що у зв`язку з незаконним звільненням відповідачем з роботи ОСОБА_4 та поновлення його на роботі за судовими рішеннями на посаді директора з обов`язком виплати йому підприємством середнього заробітку за час вимушеного прогулу і за затримку виконання відповідачем рішення суду та компенсації за невикористану відпустку і судового збору, підприємству завдана шкода у вигляді збитків. На підтвердження зазначених обставин надані належні докази. Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на об`єктивні причини пропуску строку для звернення до суду, а саме тривалий період виплат за судовими рішеннями у зв`язку з скрутним фінансовим становищем на підприємстві.
У липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення на касаційну скаргу, у яких ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_1 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що КП "Житлосвіт 2012" створено згідно з рішенням Світловодської міської ради Кіровоградської області від 28 лютого 2012 року № 470 "Про створення комунальних підприємств та затвердження їх статутів", засноване на комунальній власності Світловодської міської територіальної громади міста та підпорядковане Управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Світловодської міської ради.
Відповідно до пункту 4.1 статуту КП "Житлосвіт 2012" управління підприємством здійснює директор, який призначається та звільняється з посади за розпорядженням Світловодського міського голови на контрактній основі.
У період з 11 листопада 2010 року до 15 листопада 2015 року ОСОБА_1 обіймав посаду Світловодського міського голови Кіровоградської області.
Розпорядженням ОСОБА_1, як Світловодського міського голови Кіровоградської області, від 18 червня 2014 року № 166-к було розірвано контракт з директором КП "Житлосвіт 2012" ОСОБА_4 за пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов`язків.
Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 квітня 2015 року, визнано незаконним та скасовано розпорядження Світловодського міського голови Кіровоградської області від 18 червня 2014 року № 166-к "Про розірвання контракту з ОСОБА_4 та його звільнення з посади директора КП "Житлосвіт 2012". Поновлено ОСОБА_4 на посаді директора КП "Житлосвіт 2012" з 18 червня 2014 року. Стягнуто з КП "Житлосвіт 2012" на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 58 691,05 грн, який обрахований без вирахування податків та інших обов`язкових платежів. На відшкодування моральної шкоди з КП "Житлосвіт 2012" стягнуто на користь ОСОБА_4 500,00 грн. Стягнуто з КП "Житлосвіт 2012" на користь держави судові витрати в сумі 830,51 грн.
Стягнуті цим судовим рішенням кошти в сумі 58 691,05 грн виплачені ОСОБА_4 КП "Житлосвіт 2012" 12 травня 2015 року.
Розпорядженням Світловодського міського голови Кіровоградської області ОСОБА_1 від 02 червня 2015 року № 133-к поновлено ОСОБА_4 на посаді директора КП "Житлосвіт 2012" з 18 червня 2014 року.
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до КП "Житлосвіт 2012" про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, стягнення компенсації за невикористану відпустку, зміненим рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 15 березня 2016 року, стягнуто з КП "Житлосвіт 2012" на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в сумі 55 295,70 грн та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 13 581,40 грн.
На виконання цього рішення ОСОБА_4 виплачено кошти (видатково-касові ордери від 05 травня, 03 червня, 15 липня, 30 серпня, 26 вересня, 07 жовтня 2016 року, відомості про виплату коштів №№ 84, 106, 129, 158, 185, 193 в загальній сумі 55 445, 75 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.