Постанова
Іменем України
30 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 484/1407/17
провадження № 61-30665св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області у складі судді Маржиної Т. В. від 15 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області у складі колегії суддів: Царюк Л. М., Козаченка В. І., Шаманської Н. О., від 21 вересня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування витрат на утримання та поховання спадкодавця.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої увійшла квартира АДРЕСА_1 . Відповідачі є спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4
Проте, похованням ОСОБА_4 займався він, зокрема, оплатив ритуальні послуги та поминальний обід в день поховання всього на суму 6 706 грн, поминальний обід на сорок днів у розмірі 900 грн та придбав на обід продукти на суму 113,79 грн.
Крім того, після смерті ОСОБА_4 він, вважаючи, що має право на спадщину, оплатив заборгованість останньої за кредитом у сумі 3 580 грн та сплатив за телефонний зв`язок 48,17 грн.
Всього витрати на поховання та погашення боргів померлої склали 11 347,96 грн. У добровільному порядку відповідачі відмовилися повертати дану суму витрат.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1, посилаючись на положення статті 1232 ЦК України, просив стягнути з відповідачів в рівних частках на його користь понесені ним витрати на утримання та поховання ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 11 347,96 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 серпня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат на поховання ОСОБА_4 по 3 803 грн з кожної та по 320 грн судового збору.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із того, що відповідачі як спадкоємці майна померлої ОСОБА_4 зобов`язані відшкодувати витрати, які були зроблені позивачем на її поховання, як передбачено статтею 1232 ЦК України, а саме витрати на поховання ОСОБА_4 та поминальний обід у день поховання у загальному розмірі 6 706 грн, а також витрати на поминальний обід у розмірі 900 грн, що є підставою для їх стягнення.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 21 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції, правильно застосовуючи норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на поховання померлої ОСОБА_4 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2017 року ОСОБА_3 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати вказані судові рішення та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_3 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи частково позовні вимоги, не врахували, щовитрати на проведення поминального обіду, який проводиться після поховання, не відносяться до витрат на поховання на підставі статті 1232 ЦК України, тому стягненню зі спадкоємців не підлягають. При цьому докази на підтвердження сплати коштів на організацію та проведення поховання, які містяться в матеріалах справи, містять розбіжності у розмірі сплачених позивачем грошових коштів, чому суди не надали належної правової оцінки.
Крім того, позивач пропустив строк позовної давності.
Судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 не оскаржуються, а тому в силу положень статті 400 ЦК України в касаційному порядку не переглядаються.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 10 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачу Кривцовій Г. В.
Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2019 року касаційне провадження у цій справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи № 607/3451/16-ц.
Верховним Судом у складі Об`єднаної палати цивільного суду прийнято постанову від 10 жовтня 2019 року у справі № 607/3451/16-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року поновлено касаційне провадження у цій справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
13 лютого 2013 року померла ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина на спадкове майно - квартиру АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 .
Позивач також звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак 24 лютого 2016 року нотаріус роз`яснив Лозінському С. А., що він не підтвердив факт родинних або інших відносин зі спадкодавцем, а тому відсутні підстави для оформлення прав на спадкування.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 серпня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше, як п`ять років до часу відкриття спадщини, та визнання права власності на спадкове майно відмовлено.
Також установлено, що ОСОБА_1 за свій рахунок поховав ОСОБА_4 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.