Постанова
Іменем України
30 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 640/14765/15-ц
провадження № 61-27871св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І., Воробйової І. А., Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, Київський районний відділ у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Харкова у складі судді Лях М. Ю. від 26 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області у складі колегії суддів: Швецової Л. А., Котелевець А. В., Колтунової А. І., від 08 серпня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2015 року, з урахуванням внесених змін рішенням Апеляційного суду Харківської області від 01 квітня 2015 року, звернуто стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3, визнано за ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" право продати її будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій (продажу іпотечного майна).
У зазначеній квартирі зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2, сам іпотекодавець ОСОБА_3 за вказаною адресою не зареєстрований і фактично не проживає.
Банк не надавав згоди на реєстрацію відповідачів у квартирі, що є предметом іпотеки.
З урахуванням зазначеного ПАТ "Банк Фінанси та Кредит" на підставі статті 109 ЖК Української РСР та статті 40 Закону України "Про іпотеку" просило виселити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2015 року позов ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" задоволено.
Виселено ОСОБА_1 та ОСОБА_2. по АДРЕСА_2 без надання іншого житлового приміщення.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що спірна квартира була придбана за рахунок кредитних коштів, а тому відповідно до статті 109 ЖК Української РСР та частини другої статті 40 Закону України "Про іпотеку", які регулюють порядок виселення громадян із квартири, придбаної за кредитні кошти, вважав вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про виселення відповідачів законними та обґрунтованими.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Справа неодноразово переглядалась в апеляційному порядку.
Останньою ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 08 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог банку про виселення відповідачів, оскільки спірна квартира придбана за кредитні кошти.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про наявність правових підстав для виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не врахували, що згідно з договором купівлі-продажу від 27 лютого 2007 року ОСОБА_3 придбав спірну квартиру за 160 000 дол. США, а кредит отримав у розмірі 100 000 дол. США. При цьому згідно з деклараціями про доходи, у 2005 році ОСОБА_3 отримав дохід у розмірі 1 352 002,11 грн, що еквівалентно 267 723,19 дол. США, а у 2007 році - 34 522 095,84 грн, що еквівалентно 6 836 058,58 дол. США. Отже матеріали справи містять докази на підтвердження того, що ОСОБА_3 придбав спірну квартиру за власні кошти, а не за кредитні кошти, на що суди уваги не звернули. За таких обставин виселення відповідачів з квартири, на яку звернуто стягнення, можливо лише з наданням їм іншого постійного житла.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 11 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві - Кривцовій Г. В.
Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2019 року касаційне провадження у цій справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи № 295/4514/16-ц.
Верховним Судом у складі Об`єднаної палати цивільного суду прийнято постанову від 10 жовтня 2019 року у справі № 295/4514/16-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року поновлено касаційне провадження у цій справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
27 лютого 2007 року між ТОВ "Банк Фінанси та Кредит", правонаступником якого є ПАТ "Банк Фінанси та Кредит", та ОСОБА_3 укладений кредитний договір, згідно з умовами якого банк надав ОСОБА_3 кредит в розмірі 100 000 дол. США, зі сплатою 11 % річних, строком користування до 27 лютого 2023 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між сторонами укладений іпотечний договір від 27 лютого 2007 року, згідно з яким ОСОБА_3 передав в іпотеку банку трикімнатну АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 27 лютого 2007 року.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2015 року, з урахуванням внесених змін рішенням апеляційного суду Харківської області від 01 квітня 2015 року, звернуто стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3, визнано за ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Слобожанське РУ" право продати будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій (продажу іпотечного майна).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
За змістом частини першої статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов`язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.
Відповідно до статті 589 ЦК України, частини першої статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону України "Про іпотеку".