Постанова
Іменем України
30 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 203/5884/16-ц
провадження № 61-30130св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Кривцової Г. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1
представник заявника (боржника) - ОСОБА_3
суб`єкти оскарження: головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мазур Геннадій Іванович, відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українина ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 березня 2017 року у складі судді Колесніченко О. В. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Посунся Н. Є, Баранніка О. П. Пономарь З. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мазура Г. І. (далі - державний виконавець), в якій просив визнати неправомірною та скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 23 липня 2014 року, винесену державним виконавцем у межах виконавчого провадження № 40604589.
Скарга мотивована тим, що 17 травня 2006 року між ним та публічним акціонерним товариством "Сведбанк" (далі - ПАТ "Сведбанк"), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Омега Банк" (далі - ПАТ "Омега Банк"), укладено кредитний договір, а 29 листопада 2006 року - іпотечний договір.
18 червня 2013 року між ПАТ "Омега Банк" та публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, у додатку до якого були включені вказані договори. За договором про переведення боргу від 02 липня 2014 року його зобов`язання за кредитним договором прийняв на себе ОСОБА_2 . Крім того, 02 липня 2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до якого у власність банку передано земельну ділянку, заставлену за іпотечним договором, у рахунок погашення всієї заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, заборгованість за кредитним договором від 17 травня 2006 року станом на 09 липня 2014 року відсутня. 16 липня 2014 року ПАТ "Дельта Банк" подало до виконавчої служби заяву про повернення виконавчого документа стягувачу, у якій повідомило про відсутність заборгованості за вказаним кредитним договором.
Проте 23 липня 2014 року державним виконавцем винесено постанову
про стягнення з нього на користь банку виконавчого збору у розмірі
2 875 539,44 грн.
Заявник вказував, що оскаржувана постанова, копію якої він отримав лише 27 січня 2015 року, винесена безпідставно та з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження", оскільки рішення суду було виконано добровільно, тому просив суд скаргу задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 березня 2017 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Постанову про стягнення з боржника виконавчого збору за виконавчим провадженням № 40604589, винесену 23 липня 2014 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мазуром Г. І., визнано незаконною та скасовано.
Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що станом на 09 липня
2014 року заборгованість за кредитним договором від 17 травня 2006 року відсутня, на момент винесення оскаржуваної постанови від 23 липня
2014 року вимоги за виконавчим документом були фактично добровільно виконані, тому відсутні підстави для винесення оскаржуваної постанови.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 вересня
2017 року апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відхилено.
Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 березня 2017 року залишено без змін.
Вжиті ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2017 року заходи забезпечення позову скасовано.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що судом першої інстанції вірно з`ясовано фактичні обставини справи та дана їм належна правова оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи
та ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Крім того, апеляційний суд зазначив про правильність висновків районного суду при вирішенні питання щодо строків звернення до суду зі скаргою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 березня
2017 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області
від 07 вересня 2017 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні скарги.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У пункті 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 28 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу
№ 203/5884/16-ц із Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справа передана до Верховного Суду.
У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року справу за скаргою ОСОБА_1 на на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мазура Г. І., заінтересована особа - відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій безпідставно не застосовано до даних правовідносин положення статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" та не враховано, що державний виконавець діяв відповідно до вимог вищевказаного Закону
з урахуванням відомої йому інформації.
Постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 23 липня
2014 рокувинесена державним виконавцем у межах повноважень на підставі статті 28 Закону України "Про виконавче провадження".
Доводи особи, яка подала заперечення (відзив) на касаційну скаргу
У січні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заперечення (відзив) на касаційну скаргу, в яких зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку доказам, наданим сторонами, тому просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2013 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Сведбанк" стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 28 751 953,46 грн та судові витрати.
07 червня 2013 року судом видано виконавчий лист.
08 листопада 2013 року головним державним виконавцем Мазур Г. І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та боржнику надано строк для самостійного виконання рішення протягом семи днів з моменту винесення (отримання постанови).
Оскільки самостійного виконання судового рішення не відбулося, 23 липня 2014 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 2 875 539,44 грн.
Доказів про отримання ОСОБА_1 постанови державного виконавця від 08 листопада 2013 року до закінчення наданого строку для самостійного виконання вимог виконавчого документу відповідачем не надано.
18 червня 2013 року, тобто до пред`явлення виконавчого листа для примусового виконання та відкриття виконавчого провадження, між ПАТ "Омега Банк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, у додатку до якого включено кредитний договір від 17 травня 2006 року та іпотечний договір від 29 листопада 2006 року.
Таким чином, на момент відкриття виконавчого провадження новим кредитором за зобов`язаннями стало ПАТ "Дельта Банк".
02 липня 2014 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір про переведення боргу, згідно з якимзобов`язання за кредитним договором перед ПАТ "Дельта Банк" було переведено з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 та між останніми цього ж дня укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до якого у власність банку передано земельну ділянку, заставлену за іпотечним договором, у рахунок погашення всієї заборгованості за кредитним договором.
10 липня 2014 року ПАТ "Дельта Банк" видано довідку про те, щозаборгованість за кредитним договором від 17 травня 2006 року станом на 09 липня 2014 року відсутня.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.