Постанова
Іменем України
30 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 640/14719/15-ц
провадження № 61-18323св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
представник відповідача - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником - ОСОБА_4, на рішення Київського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2015 року у складі судді Ляха М. Ю. та постанову Апеляційного суду Харківської області від 30 січня 2018 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Колтунової А. І., Котелевець А. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивовано тим, що 04 листопада 2011 року він придбав у ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначав про те, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 червня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 17 грудня 2014 року, указана квартира була вилучена у нього та визнано право власності за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Вказував на те, що на момент укладення договору купівлі-продажу з відповідачем йому не було відомо про те, що указана квартира вибула з володіння власників не з їх волі. Він був впевнений, що ОСОБА_2 був єдиним власником квартири і, відповідно, останній мав право її продавати. Крім того, відповідач при укладенні договору купівлі-продажу запевнив його, що квартира є приватною власністю, на момент укладання договору прав щодо неї у третіх осіб немає та внаслідок відчуження квартири не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб.
Ринкова вартість вилученої квартири станом на 18 серпня 2015 року (дату проведення оцінки) становить 772 440 грн, які ОСОБА_2 відмовляється у добровільному порядку сплатити йому. Також вказував на те, що відповідачем була завдана і моральна шкода, оскільки він протягом розгляду інших судових справ, пов`язаних з витребуванням квартири, відчував душевні страждання, внаслідок чого значно погіршилосьйого здоров`я. У нього немає власного житла та грошей для його придбання, у зв`язку з чим, посилаючись на положення статей 661, 1192 ЦК України, він звернувся до суду за захистом порушених прав та законних інтересів.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 суму ринкової вартості квартири АДРЕСА_2 у розмірі 772 440 грн, яка була витребувана у нього як добросовісного набувача за рішенням суду, а також просив суд стягнути з відповідача завдану йому моральну шкоду у розмірі 10 тис. грн та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму ринкової вартості вилученої за рішенням суду квартири АДРЕСА_2 у розмірі 772 440 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 654 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_2 має відшкодувати ОСОБА_1, як покупцеві, завдані останньому збитки відповідно до реальної вартості указаної квартири на час розгляду справи, оскільки у позивача за рішенням суду була вилучена спірна квартира, як у добросовісного набувача.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2015 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення коштів та судових витрат змінено. Указані позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 78 832 грн та судовий збір у розмірі 788 грн 32 коп. В іншій частині рішення суду першої інстанції судом апеляційної інстанції не переглядалось.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 листопада 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 30 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2015 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що покупець ОСОБА_1 на час укладення договору купівлі-продажу указаної квартири не знав і не міг знати про наявність підстав, що виникли до її продажу, для вилучення у нього в подальшому придбаної квартири за рішенням суду на користь третіх осіб. В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилався на звіт про вартість майна - квартири АДРЕСА_2, відповідно до якого станом на 18 серпня 2015 року ринкова вартість указаної квартири становить 772 440 грн, вказаний звіт складений товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Калина" (далі - ТОВ "ЮК "Калина"), доказів на спростування зазначеного висновку відповідач суду не надав. За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з продавця ОСОБА_2 на користь покупця ОСОБА_1 дійсну вартість квартири, вилученої у позивача за рішенням суду на користь третіх осіб, з підстав, що виникли до її продажу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 в особі представника - ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив скасувати указані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними, необґрунтованими й такими, що ухвалені з неправильним застосуванням норм чинного законодавства. Посилався на те, що на момент вчинення договору купівлі-продажу від 04 листопада 2011 року він був власником та згідно зі статтею 319 ЦК України, як власник, володів, користувався та розпоряджався своїм майном на власний розсуд. Про той факт, що вищезазначена спірна квартира за договором купівлі-продажу від 21 серпня 2010 року вибула із володіння ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без їх волі та відома він не знав і не міг знати, а документи, які були надані для укладення угоди, свідчили про те, що договір між ОСОБА_7 та ним було укладено згідно з вимогами статей 658, 203 ЦК України. 14 липня 2014 року Дзержинським районним судом м. Харкова було ухвалено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задоволено та визнано нікчемною довіреність від 09 серпня 2010 року, яка була оформлена від імені ОСОБА_5 та ім`я ОСОБА_8 Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 в від 21 серпня 2010 року, укладений від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за довіреністю ОСОБА_8 та ОСОБА_7 Витребувана указана квартира з чужого незаконного володіння у ОСОБА_1 . Приведено сторони до первісного стану, який існував станом на 21 серпня 2010 року, анулювавши правову реєстрацію квартири АДРЕСА_2 в за ОСОБА_7 та ОСОБА_2 Визнано право власності по 1/2 указаної частини квартири за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Відповідно до статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 квітня 2018 року було відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано з Київського районного суду м. Харкова зазначену цивільну справу.
У червні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу.
У травні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1, у якому заявник посилався на те, що касаційна скарга є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки судами попередніх інстанцій в повному обсязі з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, надано належну оцінку всім доказам, поясненням та запереченням, наданим сторонами. Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано врахували вимоги частини першої статті 661 ЦК України та за відсутності заперечень відповідача щодо правильності оцінки вартості спірної квартири правомірно взяли до уваги, як належний письмовий доказ, висновок ТОВ "ЮК "Калина" про незалежну оцінку майна від 18 серпня 2015 року, стягнувши з відповідача 772 440 грн. Посилання ОСОБА_2 на те, що на указані правовідносини поширюється дія статті 216 ЦК України щодо повернення сторін у первісний стан не може бути прийнято судом до уваги, оскільки вказане не ґрунтується на законі та спростовується матеріалами справи, так як судами попередніх інстанцій встановлено, що договір купівлі-продажу спірної квартири між ним та ОСОБА_2 не буловизнано недійсним за рішенням суду, у нього було лише витребувано указану квартиру. Такі обставини є підставою для відшкодування завданих йому збитків відповідно до статті 661 ЦК України. Таким чином, оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
04 листопада 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 за 78 832 грн. Указана квартира належала продавцю на підставі договору купівлі-продажу від 22 грудня 2010 року.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 липня 2014 року визнано нікчемними довіреності, оформлені від імені ОСОБА_9 : від 09 серпня 2010 року на ім`я ОСОБА_8 та від 22 березня 2011 року на ім`я ОСОБА_2, а також довіреність від 09 серпня 2010 року, оформлену від імені ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_8 Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 21 серпня 2010 року, укладений ОСОБА_8 за вказаними довіреностями від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та ОСОБА_7, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневською Д. В. Витребувано указану квартиру з чужого незаконного володіння у ОСОБА_1 Анульовано правову реєстрацію на спірну квартиру за ОСОБА_7 та ОСОБА_2 Визнано право власності на спірну квартиру за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - по 1/2 частині за кожною. Зобов`язано приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Слоневську Д. В. повернути ОСОБА_5 та ОСОБА_6 документи, на підставі яких було укладено договір купівлі-продажу від 21 серпня 2010 року.