ПОСТАНОВА
Іменем України
06 листопада 2019 року
м. Київ
справа №2а-9470/10/0670
касаційне провадження №К/9901/27170/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Бердичівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28.07.2016 (суддя Романченко Є.Ю.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 (головуючий суддя - Зарудяна Л.О., судді: Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В.) у справі № 2а-9470/10/0670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта" до Бердичівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в частині,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агровіта" звернулось до адміністративного суду з позовом до Бердичівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.12.2010 № 0000242301/0 у частині визначення суми податкового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 698587,00 грн. та від 03.12.2010 № 0000282301/0 у частині визначення суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 547502,00 грн.
Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 28.07.2016 позов задовольнив.
Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.11.2016 постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28.07.2016 залишив без змін.
Бердичівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28.07.2016, ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 69, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях).
Зокрема, наголошує на безтоварному характері оспорюваних господарських операцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 30.06.2010, результати якої оформлено актом від 24.11.2010 № 642/23-01/31331249.
За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на неправомірне формування даних податкового обліку за наслідками здійснення господарських операцій із придбання шроту ріпакового в Приватного підприємства "Інтергрейнсервістранс", висівки пшеничної, експедиційних послуг і послуг з оренди транспортних засобів у Приватного підприємства "Агроторгінвест", сировини (манокальційфосфату кормового, плазми тварин із крові свиней, свинячого коров`ячого борошна, свинячої крові аерозольної сушки, клітин крові) в Товариства з обмеженою відповідальністю "Літанія", пшеничних висівок у Приватного підприємства "Альбатрос" у зв`язку з безтоварністю таких поставок.
Обґрунтовуючи свою позицію, Бердичівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області посилалась на відсутність у контрагентів товариства необхідних умов для здійснення господарських операцій, зокрема основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, а також пояснення посадових осіб Приватного підприємства "Агроторгінвест" ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Літанія" ОСОБА_4 щодо їх непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваних юридичних осіб.
На підставі зазначеного акта перевірки та з огляду на вказані порушення органом доходів і зборів прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.12.2010 № 0000242301/0, згідно з яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 698587,00 грн., та від 03.12.2010 № 0000282301/0, згідно з яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 547502,00 грн.
Задовольняючи позов, судові інстанції виходили з того, що фактичне виконання розглядуваних операцій підтверджується належним чином складеними первинними документами, а контрагенти Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта" на час здійснення відповідних операцій перебували в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і мали статус платників податку на додану вартість.
За правилами підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.