ПОСТАНОВА
Іменем України
06 листопада 2019 року
Київ
справа №П/811/2695/15
адміністративне провадження №К/9901/26643/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.11.2015 (суддя Дегтярьова С.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2016 (головуючий суддя Прокопчук Т.С., судді: Божко Л.А., Лукманова О.М.) у справі №П/811/2695/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Креатив" до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Креатив" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - відповідач, контролюючий орган), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.04.2015 №0000512204, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 12577339,00грн основного платежу та 6288671,00грн штрафних (фінансових) санкцій.
2. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю донарахування позивачу вказаної суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість з огляду на те, що господарські операції по придбанню позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Монтаж-Сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнатек ЛТД", Товариства з обмеженою відповідальністю "Коммунар-Престиж", Товариства з обмеженою відповідальністю "Дізфорс" товарів (соняшника та соняшникової олії) та послуг (будівельно-монтажні послуги) мали реальний характер, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, зокрема, податковими накладними виписаними позивачу його контрагентами, які на час здійснення господарських операцій були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мали свідоцтва про реєстрацію платниками податку на додані вартість.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.11.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2016, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.04.2015 №0000512204. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний адміністративний суд, дійшли висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за результатом господарських операцій з контрагентами, з огляду на те, що факт вчинення спірних правовідносин підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Суди спростували доводи податкового органу щодо порушення Товариством податкової дисципліни та дійшли до висновку про безпідставність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Кіровоградська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.11.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2016 у справі №П/811/2695/15, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
6. У відповідності до положень статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Креатив" з питань дотримання вимог податкового законодавства з Товариством з обмеженою відповідальністю "Магнатек ЛТД" за період з 01.10.2014 по 30.11.2014, Товариством з обмеженою відповідальністю "Коммунар-Престиж" за період з 01.11.2014 по 30.11.2014, Товариством з обмеженою відповідальністю "Дізфорс" за період з 01.11.2014 по 30.11.2014, Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-Монтаж-Сервіс" за період з 01.09.2014 по 30.09.2014 та з 01.11.2014 по 30.11.2014.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 12577339,00грн, в тому числі: за вересень 2014 року на суму 3037461,00грн; за жовтень 2014 року на суму 2663813,00грн; за листопад 2014 року на суму 6838897,00грн; за грудень 2014 року на суму 37168,00грн.
За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт від 23.03.2015 №44/11-23-22-04/31146251 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.04.2015 №0000512204, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 12577339,00грн основного платежу та 6288671,00грн штрафних (фінансових) санкцій.
Фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок контролюючого органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту за взаємовідносинами з Товариством з обмеженою відповідальністю "Магнатек ЛТД", Товариством з обмеженою відповідальністю "Коммунар-Престиж", Товариством з обмеженою відповідальністю "Дізфорс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-Монтаж-Сервіс" з огляду на безтоварний характер проведених господарських операцій, тобто таких, які вчинені без мети настання реальних правових наслідків. Обґрунтовуючи свою позицію відповідач посилається на аналіз податкової інформації отриманої відносно вказаних суб`єктів господарювання, зокрема, контролюючий орган вказує на неможливість встановлення джерел походження та/або вироблення придбаного позивачем у контрагентів товару внаслідок "обриву ланцюга постачання"; неможливість встановлення факту придбання товару у контрагентів-постачальників та його подальшої реалізації на користь контрагентів-покупців; відсутність у контрагентів позивача майна, основних засобів, виробничих потужностей, трудових ресурсів та транспортних засобів, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій з поставки спірної продукції; відсутність підприємств-контрагентів за місцем їх реєстрації. Також, відповідач зазначає, що видаткові накладні надані позивачем до перевірки не містять підпису відповідальної особи, яка отримала товар та не дають можливості ідентифікувати особу, що підписала такі документи, а надані товарно-транспортні накладні є дефектними у зв`язку з порушенням порядку їх заповнення, що ставить під сумнів фактичне виконання договірних відносин. На думку податкового органу, всі первинні бухгалтерські та податкові документи, отримані позивачем від контрагентів-постачальників не мають юридичної сили та доказовості, оскільки, єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання підприємством позивача незаконної податкової вигоди.
Судами встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Креатив" зареєстроване як юридична особа, є платником податку на додану вартість. Основними видами господарської діяльності позивача є, зокрема, виробництво нерафінованої олії та жирів; виробництво рафінованих олії та жирів; виробництво маргарину та аналогічних харчових жирів.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у періоді, в якому проводилася перевірка позивач на підставі ряду договорів поставки мав господарські взаємовідносини по придбанню у Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Монтаж-Сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнатек ЛТД", Товариства з обмеженою відповідальністю "Коммунар-Престиж", Товариства з обмеженою відповідальністю "Дізфорс" товару (соняшникової нерафінованої олії, насіння соняшнику).
Судами також встановлено, що позивачем у підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій з вказаними контрагентами, було надано копії первинних документів, а саме: договори поставки товару, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні та платіжні доручення.
Також у вересні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд-Монтаж-Сервіс" на замовлення позивача надавало останньому будівельно-монтажні послуги по реконструкції котельні та теплової схеми котельні з виготовленням та монтажем, відповідно до договору генерального підряду та додаткових угод. Позивачем у підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій з вказаним контрагентом, було надано копію договору, додаткові угоди до договору, податкову накладну, акт виконаних будівельних робіт та платіжне доручення.
Як встановлено судами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд-Монтаж-Сервіс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Магнатек ЛТД", Товариство з обмеженою відповідальністю "Коммунар-Престиж", Товариство з обмеженою відповідальністю "Дізфорс" на момент проведення спірних правовідносин з позивачем були зареєстровані платниками податку на додану вартість.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач вказує, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального права, що стало причиною скасування правомірно прийнятого податкового повідомлення-рішення. Зокрема, податковий орган посилається на безпідставність формування позивачем податкового кредиту за результатом договірних відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Магнатек ЛТД", Товариством з обмеженою відповідальністю "Коммунар-Престиж", Товариством з обмеженою відповідальністю "Дізфорс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-Монтаж-Сервіс" з огляду безтоварний характер проведених господарських операцій. Відповідач вказує, що перевіркою отриманих матеріалів відносно контрагентів позивача не підтверджено реальність здійснення господарських операцій, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а лише встановлено дефектність первинних документів, відсутність об`єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій по ланцюгу постачання. Відповідач також зазначає, що судами попередніх інстанцій не було надано жодної оцінки доводам податкового органу про наявність недоліків в оформленні первинної документації складеної за результатом взаємовідносин між сторонами з урахуванням того, що видаткові накладні надані позивачем до перевірки не містять підпису відповідальної особи, яка отримала товар та не дають можливості ідентифікувати особу, що підписала такі документи; товарно-транспортні накладні є дефектними у зв`язку з порушенням порядку їх заповнення, що ставить під сумнів фактичне виконання договірних відносин з поставки товару. Крім іншого податковий орган наголошує, що судами не було надано належної оцінки фактичному виконанню договірних відносин між сторонами, адже на думку відповідача, у розглядуваному випадку мало місце документальне оформлення господарських операцій з реалізації товару за відсутності факту її реального здійснення.
9. В свою чергу Публічне акціонерне товариство "Креатив" не скористалася своїм правом та не надала заперечення на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає її розгляду.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статі 14.
Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
10.2. Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14.
Господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
10.3. Підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14.
Податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
10.4. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.5. Пункт 198.1 статті 198.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
10.6. Пункт 198.2 статті 198.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
10.7. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.8. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
11. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Стаття 1.
11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
11.2. Частина 1 статті 9.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
11.3. Частина 2 статті 9.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ