ПОСТАНОВА
Іменем України
06 листопада 2019 року
Київ
справа №826/19333/15
адміністративне провадження №К/9901/35503/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 (суддя Ключкович В.Ю.) у справі №826/19333/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрроснафтогазбуд" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрроснафтогазбуд" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.06.2015 №145/26552207, №146/26552207, №142/26552207.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 28.12.2015 (ухваленою у порядку письмового провадження) адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 16.06.2015 №142/26552207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 145532,00грн; №145/26552207, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення податку на додану вартість за грудень 2014 року на суму 963402,00грн; №146/26552207, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік на суму 148521,00грн, за 2013 рік на суму 11464034,00грн, за 2014 рік на суму 14016607,00грн. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, вперше Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві подала апеляційну скаргу 13.01.2016.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05.02.2016 залишив вказану апеляційну скаргу без руху, у зв`язку з її невідповідністю вимогам частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали) щодо надання документа про сплату судового збору, та встановив строк до 19.02.2016 для усунення виявлених судом недоліків.
У межах встановленого ухвалою від 05.02.2016 строку Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві звернулася до суду апеляційної інстанції з клопотанням про звільнення від сплати судового збору у зв`язку з обмеженим бюджетним фінансуванням на дані види витрат.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.02.2016 відмовив у задоволенні клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору, а апеляційну скаргу на підставі пункту 1 частини третьої статті 108, з урахуванням частини третьої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали) повернув апелянту, у зв`язку з неусуненням недоліків, встановлених ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху.
Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві 04.03.2016 вдруге подала апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2015.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31.03.2016 залишив вказану апеляційну скаргу без руху, у зв`язку з її невідповідністю вимогам частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали) щодо надання документа про сплату судового збору, та встановив строк терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення виявлених судом недоліків.
У межах встановленого ухвалою від 31.03.2016 строку Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві звернулася до суду апеляційної інстанції з клопотанням про звільнення (відстрочення) сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке вмотивовано незадовільним майновим станом податкового органу.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.04.2016 апеляційну скаргу, на підставі пункту 1 частини третьої статті 108, з урахуванням частини третьої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали), повернув апелянту, у зв`язку з неусуненням недоліків, встановлених ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху.
Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві 13.12.2016 втретє подала апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2015. При цьому скаржником до апеляційної скарги також було долучено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке вмотивоване відсутністю на рахунку Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві грошових коштів на сплату судового збору, що в свою чергу унеможливило своєчасно виконати вимоги ухвали суду щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.01.2017 визнав наведені податковим органом підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними та цією ж ухвалою залишив подану відповідачем апеляційну скаргу без руху запропонувавши у тридцятиденний строк з моменту отримання копії ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом звернення до суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням у ній інших підстав пропуску цього строку та доказами про сплату судового збору за подання апеляційної інстанції у даній справі.
Згідно зворотного поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу суду, копію ухвали від 19.01.2017 отримано представником відповідача 23.01.2017.
На виконання вимог ухвали від 19.01.2017 відповідачем на адресу суду подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків, у якому останній просить суд продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору до виділення з Державного бюджету України коштів необхідних для такої сплати, а саме до квітня 2017 року. В обґрунтування поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження податковий орган вказав на те, що оскільки строк апеляційного оскарження рішення в один рік ще не закінчився, а причиною несплати судового збору раніше були виключно проблеми пов`язані з фактичною відсутністю на рахунку відповідача коштів, то такі обставини, на думку Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві свідчать про об`єктиві перешкоди для своєчасної реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі.
Київський апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу від 28.02.2017 про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі абзацу 2 частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017), у зв`язку з визнанням наведених відповідачем причин пропуску строку апеляційного оскарження неповажними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
3. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 у справі №826/19333/15, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
4. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статей 102, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017) та вказує на безпідставність прийняття ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження. При цьому, відповідач окремо наголошує, що відсутність на рахунку Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві грошових коштів необхідних для спати судового збору з причин не передбачення таких видатків у Тимчасовому кошторисі на І квартал 2017 року є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження при черговому зверненні до суду. Також відповідач зазначає, що реалізація права на апеляційне оскарження податковим органом здійснена в межах одного року з моменту ухвалення постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2015, що є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття апеляційного провадження у даній справі.
5. В свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрроснафтогазбуд" було надіслало заперечення на касаційну скаргу, в якому позивач вказує на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та обґрунтованість оскаржуваної ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження. Позивач просить касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
6. Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до положень статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
7.1. Стаття 129.
Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
8. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017):
8.1. Стаття 13.
Особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.
8.2. Частина друга статті 49.
Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
8.3. Частина перша статті 185.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
8.4. Частина друга статті 186.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.