ПОСТАНОВА
Іменем України
05 листопада 2019 року
м. Київ
справа №802/1818/15-а
касаційне провадження №К/9901/19848/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "ШАР" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17.11.2015 (суддя Дмитришена Р.М.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.02.2016 (головуючий суддя - Ватаманюк Р.В., судді: Сторчак В.Ю., Мельник-Томенко Ж.М.) у справі № 802/1818/15-а за позовом Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "ШАР" до Хмільницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Мале приватне виробничо-комерційне підприємство "ШАР" звернулось до адміністративного суду з позовом до Хмільницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.05.2015 № 0000252200 та від 20.05.2015 № 0000262200.
Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 17.11.2015 адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 20.05.2015 № 0000262200. В іншій частині позовних вимог відмовив.
Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.02.2016 постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17.11.2015 залишив без змін.
Мале приватне виробничо-комерційне підприємство "ШАР" звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17.11.2015 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.02.2016 в частині відмови в задоволенні позовних вимог, а також прийняти нове рішення, яким визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.05.2015 № 0000252200.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 181, 182, 210 Цивільного кодексу України, пункту 56.21 статті 56, пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 2, 7, 9, 11, 69, 70, 71, 86, 138, 159, 202 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях).
Зокрема, зазначає, що судами не здійснено офіційне з`ясування всіх обставин у справі, а також проігноровано долучені Малим приватним виробничо-комерційним підприємством "ШАР" до матеріалів справи докази.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Хмільницькою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Вінницькій області проведено документальну невиїзну перевірку Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "ШАР" з питань дотримання вимог законодавства при нарахуванні, декларуванні та сплаті плати за землю (орендної плати) за період з 01.08.2012 по 30.01.2015, результати якої оформлено актом від 29.04.2015 № 19-22-19121522.
За її наслідками відповідач дійшов, зокрема, висновку про порушення позивачем вимог пунктів 288.3, 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на заниження об`єкта оподаткування з орендної плати за землю в сумі 58679,68 грн. за період із серпня 2012 року по грудень 2014 року.
На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.05.2015 № 0000252200, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 58679,68 грн. за основним платежем та 29339,84 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).
Підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.