1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



05 листопада 2019 року

Київ

справа №821/465/17

адміністративне провадження №К/9901/4656/17



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,



розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22.06.2017 (суддя Бездрабко О.І.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду 05.10.2017 (головуючий суддя Бойко А.В., Димерлій О.О., Єщенко О.В.) у справі №821/465/17 за позовом ОСОБА_1 до Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,



ВСТАНОВИВ:



ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.11.2016 №0008102104, №0008122104, від 28.12.2016 №0008962104, №0008972104.



Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.06.2017, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду 05.10.2017, позов задоволено частково.



Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду 05.10.2017, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду 05.10.2017 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.



В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на те, що судами порушено норми матеріального і процесуального права, неповно з`ясовано обставини справи та прийнято необґрунтоване рішення. Як вказує позивач, судами до спірних правовідносин безпідставно не застосовано положення пункту 8 підрозділу 1 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України та підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4, пункт 56.21 статті 56 цього Кодексу. Позивач зазначає, що судами попередніх інстанцій не з`ясовано структуру податкового боргу, не визначено достовірно його складові.



Відповідач правом подання заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.



Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали касаційної скарги у справі №821/465/14 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.



Ухвалою Верховного Суду від 10.01.2018 відкрито касаційне провадження у даній справі.



Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).



Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 10.10.2016 по 12.10.2016 відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб, військового збору з доходів, отриманих як додаткове благо за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 20.10.2016 № 247/17/2314820850.



У висновках акту перевірки зазначено, що податковим органом встановлено порушення:



підпункту16.1.3 пункту 16.1 статті 16, підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік;



підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16, підпункту "а" пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №375, наказу Міністерства доходів і зборів від 11.12.2013 №794 "Про затвердження форми Книги доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та порядку ведення обліку доходів і витрат";



підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, платником податку у 2015 році не включена до загального річного оподатковуваного доходу і не задекларована сума доходу у вигляді основної суми боргу анульованого кредитором 111171,34грн., що призвело до несплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 21625,27грн.;



підпункту 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, що призвело до не нарахування та несплати військового збору за 2015 рік у сумі 1667,57грн.



Висновок контролюючого органу про неоподаткування доходу, отриманого позивачем від ПАТ "Укрсоцбанк" у вигляді суми анульованого (прощеного) боргу, ґрунтуються на тому, що анулювання (прощення) кредитором боргу за його самостійним рішенням є додатковим благом у розумінні підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, що включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, та з якого утримується та перераховується до бюджету податок з доходів фізичних осіб та військовий збір. У зв`язку з цим відповідач вважав, що ОСОБА_1 зобов`язаний був нарахувати податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, вести книгу доходів і витрат та подати декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік.



На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:



від 09.11.2016 №0008102104, яким позивачу збільшено суму грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб на 27031,59грн., з яких за основним платежем на 21625,27грн., за штрафними санкціями на 5406,32грн.;



від 09.11.2016 №0008122104, яким позивачу збільшено суму грошових зобов`язань за військовим збором на 2084,46грн., з яких за основним платежем на 1667,57грн., за штрафними санкціями на 416,89грн.;



від 28.12.2016 №0008962104, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 510грн.;



від 28.12.2016 № 0008972104, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 170грн.



Не погоджуючись з прийнятими рішеннями контролюючого органу, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.



Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.06.2017, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду 05.10.2017, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.12.2016 № 0008962104. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Суди посилались на те, що ПАТ "Укрсоцбанк" у 2015 році здійснено прощення боргу ОСОБА_1 за кредитом у розмірі 4884,30 доларів США (111780,34грн.). Вказана сума прощеного боргу не включає в себе процентів та комісії за кредитом, про що свідчить довідка ПАТ "Укрсоцбанк" від 08.06.2017 № 10.1-87/7472. Як встановив суд першої інстанції та підтвердив апеляційний суд, сума прощеного боргу у розмірі 111171,34грн. згідно абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та є об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Крім того, отриманий у 2015 році позивачем дохід у сумі 111171,34грн. є об`єктом оподаткування військовим збором. Суди дійшли висновку про правомірність нарахування контролюючим органом позивачу грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, військового збору та застосування штрафних санкцій за неподання декларації про майновий стан та доходи за 2015 рік.



Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.



Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.



Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що додатковим благом є кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.



Відповідно до підпункту 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 ПК України платником податку є, зокрема, податковий агент.



Згідно пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.



Відповідно до підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.



За змістом пункту 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.



Як встановлено судами попередній інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 04.06.2008 між ОСОБА_1 та ВАТ Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії №Ф080753П, відповідно до якого, кредитор надає позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання на умовах, визначених цим договором. Надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, та у сукупності - "транші", зі сплатою 14 процентів річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначеному додатком №1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною, в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 15000 доларів США, з графіком зниження максимального ліміту заборгованості, відображеного у таблиці.



03.11.2015 між ОСОБА_1 та ПАТ "Укрсоцбанк" укладено договір про внесення змін №1 до договору від 04.06.2008 №Ф080753П, згідно якого станом на дату укладення цього договору про внесення змін заборгованість за договором кредиту складає: заборгованість за кредитом в сумі 9278,69 доларів США; заборгованість по нарахованим та не сплаченим процентам за користування кредитом в сумі 348,27 доларів США. Якщо позичальник з дати укладення цього договору про внесення змін до 31 грудня 2015 року здійснить одноразовий платіж в сумі 500 доларів США на підставі заяви на сплату заборгованості згідно умов опції 50-50 з частковим анулюванням, форма якої зазначена в додатку №1 до цього договору про внесення змін, то позичальник набуває право на анулювання (прощення) заборгованості по кредиту, процентам та комісіям в сумі, що дорівнює сумі здійсненого платежу.



На виконання вказаного договору про внесення змін ОСОБА_1 03.11.2015, 04.12.2015 та 25.12.2015 подано заяви про сплату заборгованості згідно умов опції 50-50 з частковим анулюванням, на підставі яких ПАТ "Укрсоцбанк" у 2015 році анулювало позивачу заборгованість за кредитом у розмірі 4884,30 доларів США.



На підставі відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб, податковим органом встановлено, що в період з 01.01.2015 по 31.12.2015 фізична особа ОСОБА_1 отримав дохід в сумі 111171,34грн. за ознакою доходу "126" дохід у вигляді додаткового блага.



З огляду на це, відповідачем 12.08.2016 надіслано запит №2382/10/21-04-17-18 про надання відповідної інформації.




................
Перейти до повного тексту