ПОСТАНОВА
Іменем України
06 листопада 2019 року
Київ
справа №233/477/17
адміністративне провадження №К/9901/21042/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 233/477/17
за позовом ОСОБА_1
до Костянтинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання рішень незаконними та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року (постановлену у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Позивач 06 лютого 2017 року звернувся до суду з позовом до Костянтинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому, з урахуванням уточнень, просив:
- визнати рішення Комісії з питань підтвердження пільгового стажу при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30 грудня 2016 року № 62/534 та рішення Костянтинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 04 січня 2017 року незаконними та скасувати їх;
зобов`язати Костянтинівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 28 жовтня 2016 року з урахуванням пільгового стажу роботи за Списком № 2 з 09 січня 1980 року по 12 грудня 1990 року на посаді "шліфувальника скловиробів", з 03 грудня 1990 року по 14 вересня 1992 року на посаді "полірувальника скла" в Костянтинівському державному підприємстві "Завод "Автоскло" ім. К.Т. Бондарева", з 07 березня 1993 року по 30 липня 1993 року на посаді "фацетника" в ТОВ ЕПП "Кабіна", з 01 серпня 1993 року по 01 жовтня 1994 року в МПП "ДІАЛ" на посаді "Фацетника", з 01 жовтня 1994 року по 12 березня 2001 року в МПП "ВНЛ" на посаді " Фацетника ".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 липня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано рішення Костянтинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 04 січня 2017 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії. Зобов`язано Костянтинівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву позивача від 19 жовтня 2016 року про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком щодо наявності пільгового стажу за Списком № 2 в періоди роботи з 03 грудня 1990 року по 14 вересня 1992 року на посаді "полірувальника скла" в Костянтинівському державному підприємстві "Завод "Автоскло" ім. К.Т. Бондарєва", з 01 березня 1993 року по 30 липня 1993 року на посаді "фацетника" в ТОВ ЕПП "Кабіна", з 01 серпня 1993 року по 01 жовтня 1994 року на посаді "фацетника" в МПП "Діал", з 01 жовтня 1994 року по 12 березня 2001 року на посаді "фацетника скла" в МПП "ВНЛ". В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 липня 2017 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Костянтинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання рішень незаконними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано рішення Комісії з питань підтвердження пільгового стажу при головному Управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30 грудня 2016 року № 62/534 та рішення Костянтинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 04 січня 2017 року неправомірними та скасовано їх. Зобов`язано Костянтинівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 2 ОСОБА_1 період його роботи за Списком № 2 з 09 січня 1980 року по 02 грудня 1990 року на посаді "шліфувальника скловиробів" у Костянтинівському державному підприємстві "Завод "Автоскло" імені К.Т. Бондарєва". Зобов`язано Костянтинівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 жовтня 2016 року про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням пільгового стажу за Списком № 2 періоду його роботи з 09 січня 1980 року по 02 грудня 1990 року на посаді "шліфувальника скловиробів" в Костянтинівському державному підприємстві "Завод "Автоскло" ім. К.Т. Бондарева". В решті позовних вимог відмовлено.
Постановляючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив часткове порушення норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим постанова підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга надійшла до суду 03 листопада 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 233/477/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Суддя-доповідач ухвалою від 05 листопада 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 233/477/17 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 06 листопада 2019 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, встановлено, що позивач у зв`язку з досягненням пенсійного віку 19 жовтня 2016 року подав заяву до Костянтинівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
У зв`язку з припиненням господарської діяльності Костянтинівським державним підприємством "Завод "Автоскло" ім. К.Т. Бондарєва" за судовим рішенням, документи для підтвердження факту пільгової роботи ОСОБА_1 за Списком № 2 на посаді шліфувальника скловиробів ручним способом з 09 січня 1980 року по 02 грудня 1990 року були направлені до Комісії з питань підтвердження стажу роботи на пільгових умовах при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішенням Комісії з питань підтвердження пільгового стажу при Головному управлінні Пенсійного фонду України від 30 грудня 2016 року № 62/534 ОСОБА_1 було відмовлено у зарахуванні до стажу за пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоду роботи з 09 січня 1980 року по 02 грудня 1990 року на посаді "шліфувальника скловиробів" в Костянтинівському державному підприємстві "Завод "Автоскло" ім. К.Т. Бондарєва", у зв`язку з відсутністю цієї посади у Списку № 1173 від 22 серпня 1956 року.
На підставі зазначеного рішення 04 січня 2017 року Костянтинівським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області було також винесено рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії за віком. Зазначене рішення мотивоване тим, що позивач не має достатнього пільгового стажу за Списком № 2. Згідно розрахунку стажу відповідача пільговий стаж позивача становить 0 років 2 місяці 10 днів.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції незаконно, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права прийняв постанову про часткове задоволення позову. Відповідач зазначає, що посада, на якій працював позивач, не віднесена до Списку виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах й в пільгових розмірах, затвердженого наказом ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 (чинного в період роботи позивача) та не дає права на призначення пенсії відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; до цього ж, первинні документи по підприємству відсутні, а тому перевірити достовірність та відомості зазначені в довідці особливий характер роботи від 08 червня 2004 року, на яку посилається суд та яка викликає сумнів, не має можливості. Не зважаючи на це, судом першої інстанції було частково задоволено позовні вимоги, а судом апеляційної інстанції залишено рішення суду першої інстанції без змін.
Від позивача відзиву або заперечень на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Норми матеріального права в цій справі суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Положенням частини першої статті 9 Закону № 1058 встановлено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Стаття 4 Закону № 1058 зазначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Згідно з абзацом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 (в редакції що діяла на момент виникнення спірних відносин), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788 (далі - Закон № 1788) передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції, що діяла на момент звернення позивача за призначенням пенсії) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (461-2016-п), затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.