ПОСТАНОВА
Іменем України
05 листопада 2019 року
Київ
справа №822/114/16
адміністративне провадження №К/9901/9875/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 822/114/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто СТ" до Старокостянтинівської міської виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто СТ" на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду, прийняту 15 вересня 2016 року у складі колегії суддів: головуючого - Матохнюка Д.Б., суддів: Сапальової Т.В., Боровицького О.А.,
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто СТ" (ТОВ ("Авто СТ") звернулось в суд з адміністративним позовом до Старокостянтинівської міської виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Фонд) про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо фінансування позивача, як страхувальника - роботодавця для виплати допомоги по вагітності та пологам та стягнення з відповідача на користь позивача 11575,20 грн. фінансування для виплати допомоги по вагітності та пологам.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 липня 2016 року позов задоволено. Суд вирішив: Визнати протиправною бездіяльність Старокостянтинівської міської виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо не фінансування товариства з обмеженою відповідальністю "Авто СТ" м. Старокостянтинів Хмельницької області для виплати допомоги по вагітності та пологам.
Стягнути з Старокостянтинівської міської виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Авто СТ" м. Старокостянтинів Хмельницької області 12881,33 грн., (дванадцять тисяч вісімсот шістдесят одну гривню тридцять три копійки) фінансування для виплати допомоги по вагітності та пологам.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.
Як встановлено, позивач є роботодавцем та страхувальником застрахованої особи - ОСОБА_1, яка прийнята на роботу до ТОВ "Авто СТ" 16 листопада 2015 року на посаду юрисконсульта.
07 грудня 2015 року ОСОБА_1 надала позивачу листок непрацездатності в зв`язку із вагітністю та пологами для отримання відповідного матеріального забезпечення.
Позивач 10 грудня 2015 року звернувся до відповідача із заявою-розрахунком для виплати допомоги по вагітності та пологам в сумі 11575,20 грн., а 17 грудня 2015 року отримав повідомлення відповідача про необхідність доопрацювання заявки-розрахунку та необхідність надати копії додаткових документів.
На виконання такого повідомлення позивач 30 грудня 2015 року надав таку ж заяву-розрахунок із доданими документами.
Однак відповідач не здійснив фінансування позивача як страхувальника-роботодавця для виплати допомоги по вагітності і пологам
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що бездіяльність Старокостянтинівської міської виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є протиправною, оскільки норми законодавства не дають права відповідачу і не звільняють його від обов`язку не проводити фінансування страхувальника-роботодавця для надання матеріального забезпечення найманому працівнику в зв`язку із її правом на отримання допомоги по вагітності та пологах без прийняття певного рішення і з порушенням встановлених строків проведення такого фінансування.
Також, суд вказав, що звернення відповідача із листом до органів прокуратури про можливі порушення кримінального законодавства з боку посадових осіб позивача при поданні позивачем заяви-розрахунку для здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованій особі- ОСОБА_1, не передбачене Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" як причина для відмови у проведенні відповідного фінансування або його затримки в порушення встановлених строків.
Суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення про відмову у позові дійшов висновку про наявність у відповідача вагомих підстав для перевірки відомостей наданих позивачем для виплати ОСОБА_1, що є не тільки його правом, а й встановленим законом обов`язком.
Крім того, апеляційний суд зазначив, що відповідачем не відмовлено позивачу у здійсненні виплати фінансування для виплати допомоги по вагітності та пологам, а тільки повідомлено, що фінансування матеріального забезпечення буде здійснено після завершення перевірки документів Старокостянтинівською місцевою прокуратурою, а відтак висновок про порушення прав позивача судом першої інстанції зроблено передчасно.
У касаційній скарзі позивач заявив вимогу про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу, вважає її необґрунтованою, у зв`язку з чим просить відмовити у її задоволенні.
Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я, відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 1105-XIV від 23.09.1999 року.
Згідно частини 2 статті 1 цього Закону терміни "застрахована особа", "страхувальники" та "роботодавці" вживаються у цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до пунктів 3), 10) статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 року застрахована особа це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок; страхувальники це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.