ПОСТАНОВА
Іменем України
06 листопада 2019 року
Київ
справа №800/215/17
адміністративне провадження №А/9901/51/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів: Желєзного І.В., Коваленко Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2017 року (постановленої суддею-доповідачем Заїкою М.М.)
у справі № 800/215/17
за позовом ОСОБА_1
до Президента України,
третя особа: Рада національної безпеки і оборони України
про визнання незаконним та скасування Указу Президента України від 15 травня 2017 року № 133/2017 в частині,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з зазначеним позовом до Президента України, третя особа: Рада національної безпеки і оборони України, в якому просив визнати незаконним та скасувати Указ Президента України від 15 травня 2017 року №133/2017 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" в частині введення в дію:
- обмежувального заходу №11 "заборона Інтернет-провайдерам надання послуг з доступу користувачам мережі Інтернет до ресурсів сервісів " Mail.ru " (www .mail.ru ) та соціально-орієнтованих ресурсів "Вконтакте" (www . vk. com ) та " Одноклассники " (www. ok .ru)" щодо юридичної особи №422 Додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" - ТОВ "Мэйл.РУ ГРУП" (ООО "Мэйл.РУ ГРУП"), м. Москва, пр-кт Ленінградський, б. 39, стр .79, ІПН 7714789489, ОГРН 1097746572813;
- обмежувального заходу №11 "заборона Інтернет-провайдерам надання послуг з доступу користувачам мережі Інтернет до ресурсів сервісів " Mail.ru " (www. mail . ru ) та соціально-орієнтованих ресурсів "Вконтакте" (www . vk. com ) та " Одноклассники " (www.ok.ru)" щодо юридичної особи №423 Додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" - ТОВ "Вконтакте" (ООО "Вконтакте"), м. Санкт-Петербург, вул. Херсонська, 12-14, літер А, б. 1-Н, ІПН 7842349892, ОГРН 1079847035179;
- обмежувального заходу №11 "заборона Інтернет-провайдерам надання послуг з доступу користувачам мережі Інтернет до ресурсів сервісів " Mail.ru " (www. mail . ru ) та соціально-орієнтованих ресурсів "Вконтакте" (www.vk.com) та " Одноклассники " (www.ok.ru)" щодо юридичної особи №424 Додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" - ТОВ "Вконтакте", м. Київ, вул. Червоноармійська, 5, оф. 32, код ЄДРПОУ 38004331;
- обмежувального заходу №11 "заборона Інтернет-провайдерам надання послуг з доступу користувачам мережі Інтернет до ресурсів сервісів " Mail.ru " (www. mail . ru ) та соціально-орієнтованих ресурсів "Вконтакте" (www.vk.com) та " Одноклассники " (www.ok.ru)" щодо юридичної особи №425 Додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" - ТОВ "Мейл.РУ Україна", м. Київ, вул., Велика Житомирська, буд 20, код ЄДРПОУ 36001370.
Позов ОСОБА_1 обґрунтований тим, що виданий Президентом України Указ №133/2017 порушує положення, передбачені статтями 8, 15, 19, 21, 22, 32, 34, 64, 102, 106, 107 Конституції України, статтями 1, 2, 7, 19, 29 Загальної декларації прав людини, статтями 10, 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 14, 19, 26 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Таким чином, позивачем, фактично, ставиться питання про неконституційність Указу Президента України від 15 травня 2017 року №133/2017 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" в частині введення в дію зазначених обмежувальних заходів.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2017 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України, третя особа - Рада національної безпеки і оборони України, про визнання незаконним та скасування Указу Президента України від 15 травня 2017 року №133/2017 в частині.
Ухвалюючи зазначене рішення, суд виходив з того, що Кодекс адміністративного судочинства України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Не поширюють свою дію ці положення на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.
У зв`язку із чим, суд дійшов висновку, що невідповідність Конституції України актів Президента України може бути підставою для прийняття Конституційним Судом України рішення щодо їх неконституційності, що свідчить про неможливість розгляду таких справ у порядку адміністративного судочинства. За таких обставин, зазначена справа непідвідомча Вищому адміністративному суду України.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2017 року позивач звернувся із заявою про її перегляд, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2017 року позивач обґрунтовує тим, що відповідно до положень чинного законодавства він не є суб`єктом права внесення до Конституційного Суду України конституційного подання, а тому звернення до Вищого адміністративного суду України з позовом про визнання незаконними та скасування окремих положень виданого Президентом України Указу є єдиною можливістю захистити його порушені таким Указом права, в зв`язку з чим просив ухвалу суду скасувати, а справу передати на розгляд до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Верховного Суду України від 15 червня 2017 року відкрито провадження у справі.
Розгляд справи Верховним Судом України не був закінчений.
У відповідності з положенням пункту 11 частини другої статті 46, пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII Пленум Верховного Суду постановою від 30 листопада 2017 року № 2 визначив, що днем початку роботи Верховного Суду є 15 грудня 2017 року. З цієї дати набрав чинності й Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яким, зокрема, Кодекс адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV викладено у новій редакції.
Відповідно до пункту 1 частини першої Розділу VII "Перехідні положення" зазначеного Закону заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 травня 2019 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів у складі: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В., Коваленко Н.В.
Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2019 року справу №800/215/17 прийнято до провадження та призначено до розгляду з 06 листопада 2019 року в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення та виклику учасників справи, колегією у складі трьох суддів.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи заяви про перегляд рішення суду, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Завданням адміністративного судочинства згідно зі статтею 2 КАС України (тут і далі в редакції, яка була чинною до 15 грудня 2017 року) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Статтею 6 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів визначено статтею 171-1 КАС України, пунктом 1 частини 1 якої передбачено, що її правила поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України.
Згідно ж із частиною першою статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку з здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв`язку з публічним формуванням суб`єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України (пункт 1 частини третьої статті 17 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених цією Конституцією випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до цієї Конституції.
Статтею 150 Конституції України визначено повноваження Конституційного Суду України, до яких, зокрема, належить вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) актів Президента України.
Згідно з частиною першою статті 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Аналогічні положення закріплені й в Законі України "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 року №422/96-ВР (що був чинним на час постановлення Вищим адміністративним судом України оскаржуваної ухвали; далі - Закон №422/96-ВР).