ПОСТАНОВА
Іменем України
06 листопада 2019 року
Київ
справа №П/811/932/16
адміністративне провадження №К/9901/31444/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 (судді: Чабаненко С.В. (головуючий), Прокопчук Т.С., Сафронова С.В.) у справі №П/811/932/16 за позовом Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Обласне комунальне виробниче підприємство "Дніпро-Кіровоград" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до суду з позовом до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000201203 від 07.06.2016, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 843 997,10 грн (20%) за затримку сплати грошового зобов`язання на 142 календарних дні.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що предметом камеральної перевірки є лише правильність складання податкових декларацій, а своєчасність сплати усіх передбачених Податковим кодексом податків і зборів повинна перевірятися під час проведення документальних перевірок у порядку визначеному статтями 77, 78 Податкового кодексу України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.08.2016 (суддя Момонт Г.М.) позов задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення визнано протиправним та скасовано.
Рішення суду обґрунтовано тим, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених платником податків у податкових деклараціях (розрахунках), під час проведення камеральної перевірки контролюючий орган не має правових підстав для встановлення дотримання платником податків строків сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання.
4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем сплачено узгоджене податкове зобов`язання з порушенням строків, передбачених п. п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а тому відповідачем правомірно було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 та залишити в силі Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.08.2016.
6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для застосування до позивача штрафу за затримку сплати грошового зобов`язання з податку на прибуток, згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу викладені в акті №11/1203/03346822 від 27.05.2016, оформленого за результатами проведеної камеральної перевірки податкової декларації позивача з податку на прибуток №9079296154 від 28.01.2015, уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток №9081541927 від 04.03.2015, податкової декларації з податку на прибуток № 1600010150 від 08.02.2016, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, що полягало у порушенні строків сплати самостійно визначених грошових зобов`язань з податку на прибуток.
На підставі вказаного акту та відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення.
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач самостійно задекларував податкові зобов`язання з податку на прибуток в сумі 2 095 168,23 грн з метою їх сплати здійснив наступні платежі: 19.04.2016 в сумі 895,00 грн за податковою декларацією №9081541927 від 04.03.2015; 19.04.2016 в сумі 2 095 168,23 грн. за податковою декларацією № 1600010150 від 08.02.2016.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального права, вказує на їх неправильне застосування судом апеляційної інстанції, зазначає, що у контролюючого органу відсутні законодавчі підстави для перевірки своєчасності сплати податкових зобов`язань під час проведення камеральної перевірки.
9. Контролюючим органом надано заперечення на касаційну скаргу Підприємства, в якому відповідач вказує на безпідставність доводів, що наведені в касаційній скарзі та просить залишити таку без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20.
Контролюючі органи мають право проводити перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
10.2. Пункт 54.1 статті 54.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
10.3. Пункт 57.1 статті 57.
Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
10.4. Пункт 75.1 статті 75.
Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
10.5. Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
10.6. Пункт 76.1 статті 76.
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.
10.7. Пункт 126.1 статті 126.
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.