1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



05 листопада 2019 року



Київ



справа №804/16593/15

адміністративне провадження №К/9901/10494/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,



розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року (суддя Кононенко О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2016 року (головуючий суддя Чумак С.Ю., судді: Гімон М.М., Юрко І.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будком-Форт" до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмови,



В С Т А Н О В И В:



В грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будком-Форт" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про скасування рішень від 18 серпня 2015 року №110100000/2015/200102/1 і від 26 серпня 2015 року №110100000/2015/200106/1 про коригування митної вартості товару та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18 серпня 2015 року №110100000/2015/00224 і від 26 серпня 2015 року №110100000/2015/00230.



Обґрунтовуючи позовну заяву, вказувало, що визначення митним органом митної вартості товару, який ввозився на митну територію України, по шостому (резервному), а не по першому (за ціною договору), як було здійснено позивачем, методу суперечить вимогам Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки декларантом було надано всі необхідні документи для ідентифікації товару, що ввозився, та підтвердження заявленої ним митної вартості останнього.



Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2016 року, позов задоволено.



Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи, прийшли до висновку, що позивачем подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товару та числових значень останньої, а отже, як наслідок, відсутність у відповідача підстав для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за іншим (шостим) методом.



Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Митниця звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.



Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач зазначав про те, що митну вартість імпортованого позивачем товару було ним скориговано у зв`язку із неподанням останнім всіх витребовуваних документів та наявності розбіжностей в документах, що подані, зокрема, щодо вартості транспортування товару та невключення до ціни останнього вартості комісійної винагороди.



Позивач в письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.



В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).



Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.



Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.



Судами встановлено, що 17 вересня 2014 року між Товариством (як покупцем) та компанією BROS SEXTOS "NEA EXFRUT" S.A., Греція (як продавцем) укладено контракт №2827-NE/BF на постачання продукції.



На виконання умов контракту та на підставі специфікації від 13 серпня 2015 року №13 продавцем 17 серпня 2015 року для покупця ввезено вантаж - нектарин свіжий, врожаю 2015 року, розмір 65+ мм у кількості 19000 кг, заявлений до митного оформлення за митною декларацією №110100000/2015/218901 від 17 серпня 2015 року із визначенням митної вартості за основним методом - за ціною контракту - на рівні 0,60 Євро за кг.



Разом із ВМД позивачем надані митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний договір №2827-NE/BF від 17 вересня 2014 року; специфікацію №13 від 13 серпня 2015 року до контракту; інвойс №335 від 13 серпня 2015 року; CМR №118258 від 13 серпня 2015 року; TIR №ХК.79208703 від 13 серпня 2015 року; договір перевезення №01/04 від 01 квітня 2013 року; договір перевезення №0106-15 від 01 червня 2015 року; калькуляцію №12/08/8 від 12 травня 2015 року; заяву на перевезення від 05 серпня 2015 року; рахунок-проформу від 11 серпня 2015 року; договір страхування №043.0647379.254 від 29 липня 2014 року; заявку на страхування №192 від 13 серпня 2015 року.



Митниця надіслала позивачеві електронне повідомлення з вимогою про надання у 10 - денний термін додаткових документів, а саме: каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; виписки з бухгалтерської документації; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини; розрахунку ціни (калькуляції).



18 серпня 2015 року позивачем надіслано відповідачу лист №2 про неможливість надання в 10-денний строк витребовуваних додаткових документів у зв`язку з їх відсутністю у Товариства.



18 серпня 2015 року Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товару №110100000/2015/200102/1, відповідно до якого визначила митну вартість імпортованого позивачем товару за резервним методом у розмірі 0,8108 Євро за кг, а також склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110100000/2015/00224.



В подальшому згідно зі специфікацією №14 від 20 серпня 2015 року до контракту №2827-NE/BF від 17 вересня 2014 року на постачання продукції продавцем для позивача 25 серпня 2015 року було ввезено вантаж - нектарин свіжий, врожаю 2015 року, розмір 65+ мм у кількості 19000 кг, заявлений до митного оформлення за митною декларацією №110100000/2015/219610 із визначенням митної вартості за основним методом - за ціною контракту - на рівні 0,65 Євро за кг.



Разом із ВМД позивачем надані митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний договір №2827-NE/BF від 17 вересня 2014 року; специфікацію №14 від 20 серпня 2015 року до контракту; інвойс №335 від 20 серпня 2015 року; CМR №118202 від 20 серпня 2015 року; TIR №RX.79208734 від 20 серпня 2015 року; договір перевезення №01/04 від 01 квітня 2013 року; договір перевезення №0106-15 від 01 червня 2015 року; калькуляцію №20/08/8 від 20 серпня 2015 року; заяву на перевезення №13025 від 13 серпня 2015 року; рахунок-проформу від 20 серпня 2015 року; договір страхування №043.0647379.254 від 29 липня 2014 року; заявку на страхування №196 від 21 серпня 2015 року.



Митниця надіслала Товариству електронне повідомлення з вимогою про надання у 10-денний термін додаткових документів, а саме: каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; виписок з бухгалтерської документації; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини; розрахунку ціни (калькуляції).



26 серпня 2015 року разом з листом №3 позивачем були надіслані такі документи: прайс-лист б/н від 17 серпня 2015 року від продавця оцінюваних товарів, експертний висновок Дніпропетровської ТПП №Г0-2908 від 26 серпня 2015 року, комерційну пропозицію від продавця оцінюваних товарів.



26 серпня 2015 року Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товару №110100000/2015/200106/1, відповідно до якого визначила митну вартість за резервним методом в розмірі 0,7822 Євро за кг, а також склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110100000/2015/00230.



В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.



Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.



Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.



За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.



Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. (частини 1 та 2 статті 51 МК України).



Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.



Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).



Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.



Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.



Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.



У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 "Резервний метод" МК України).



Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.



За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.



Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.



У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.


................
Перейти до повного тексту