ПОСТАНОВА
Іменем України
05 листопада 2019 року
Київ
справа №815/794/16
адміністративне провадження №К/9901/27785/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившева Л.І., Шипуліна Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 (суддя Марин П.П.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2016 (головуючий суддя Танасогло Т.М., Бойко А.В., Яковлєв О.В.) у справі №815/794/16 за позовом малого приватного підприємства "Горізонт" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
МПП "Горізонт" звернулося до суду з позовом до ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.10.2015 №0002572204, №0002582204, №0002732201, №000272201.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2016, позов задоволено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області звернулась з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2016, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2016 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог податковий орган посилається на порушення судами норм матеріального права. Відповідач вказує, що до перевірки посадовими особами позивача не надано первинні документи, які підтверджують придбання товарів, робіт та послуг від суб`єктів господарювання, зокрема, МПП "Горізонт" не надано до перевірки саме їх оригінали. У касаційній скарзі податковий орган на підтвердження своєї позиції зазначає обставини, які викладені в акті перевірки.
Позивач правом подання заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає касаційному розгляду справи.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.11.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2016 у справі №815/794/16.
Ухвалою Верховного Суду від 04.11.2019 попередній розгляд справи призначено на 05.11.2019.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 27.08.2015 по 09.09.2015 посадовими особами контролюючого органу проведена планова документальна виїзна перевірка МПП "Горізонт" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2014, відповідно до затвердженого плану перевірки.
МПП "Горізонт" повідомлено про проведення планової виїзної документальної перевірки повідомленням, яке з копією наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про проведення перевірки від 23.07.2015 №1262 вручено директору МПП "Горізонт" ОСОБА_1 .
27.08.2015 направлення ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо проведення перевірки від 26.08.2015 №001618/1486, №001617/1487, №001799/1488 та від 27.08.2015, №000706/1420 пред`явлено директору МПП "Горізонт".
За результатами перевірки складено акт №6497/15-53-22-04/25045431, яким, з урахуванням ненадання до та після перевірки первиних документів, встановлено наступні порушення МПП "Горізонт":
підпункту 14.1.27, пункту 14.1, статті 14, пункту 138.2, підпункту 139.1.9, пункту 139.1, статті 139 Податкового кодексу України, встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 760573,00грн.;
пунктів 198.1, 198.3., 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 449691,00грн.;
пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 29 894,00грн.;
пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, перевіркою встановлено завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на загальну суму 32425,00грн.;
пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено відсутність здійснення господарських операцій, пов`язаних з реалізацією товарів з контрагентами, наведеними в пункті 3.2.1 акту перевірки на загальну суму 4ʼ841ʼ676,00грн.;
підпункту 232.1.1 пункту 232.1 статті 232, підпункту 233.1.1 пункту 233.1 статті 233, підпункту 234.1.6 пункту 234.1 статті 234, пункту 239.2 статті 239 Податкового Кодексу України, МПП "Горізонт" не надало до ДПІ у Приморському районі м.Одеси розрахунок суми збору за першу реєстрацію транспортного засобу за легковий автомобіль DAEWOO NEXIA.
На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.10.2015:
№0002572204, яким позивачу донараховано суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем на 712145,00грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 356073,00грн.;
№0002582204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 449691,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 224846,00грн.;
№0002732201, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на додану вартість у розмірі 32425,00грн.;
№000272201, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 297894,00грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 148947,00грн.
З акту перевірки вбачається, що встановлені порушення позивачем податкового законодавства у періоді, що підлягав перевірці пов`язуються відповідачем з тим, що господарські операції МПП "Горізонт" не мали реального характеру, оскільки вказане підприємство мало фінансово-господарські відносини із контрагентами, первинні документи по відносинам з якими позивачем до перевірки не надано.
Не погодившись прийнятими рішеннями, МПП "Горізонт" звернулося до суду про їх скасування.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень. Суди посилались на те, що матеріалами справи підтверджено виконання сторонами правочинів, укладених між позивачем та контрагентами, контролюючим органом не доведено, що господарські зобов`язання вчинені саме з метою, заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені сторонами. Суди вказали, що матеріалами справи наданими до суду підтверджено наявність у позивача первинних документів, які являються доказом правомірності господарських операцій між ним та його контрагентами.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яких відбувається формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталі (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.
Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 135.4 статті 135 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
З системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності. Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.