ПОСТАНОВА
Іменем України
05 листопада 2019 року
Київ
справа №824/714/16-а
адміністративне провадження №К/9901/27193/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року (головуючий суддя - Лелюк О.П.)
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя - Мельник - Томенко Ж.М., судді - Сторчак В.Ю., Ватаманюк Р.В.)
у справі №824/714/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Чернівецької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області
про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2016 року позивач звернувся в Чернівецький окружний адміністративний суд з позовом до Чернівецької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (далі - Чернівецька ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області), в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Чернівецької об`єднаної державної податкової Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області від 30 травня 2015 року №126605-13 про нарахування ОСОБА_1 транспортного податку за 2016 рік в сумі 25 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що податковий орган наділений повноваженнями нараховувати та стягувати транспортний податок лише з 01.01.2017, що свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення рішення відповідача, яким визначено позивачу грошове зобов`язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій зазначили про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача.
Не погодившичь з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про протиправність визначення контролюючим органом позивачу суми грошового зобов`язання з транспортного податку за 2016 рік.
Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивач є власником транспортного засобу марки LAND ROVER, модель RANGE ROVER SPORT, легковий універсал-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1, 2013 року випуску, об`єм двигуна 2 993 куб. см., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу CE НОМЕР_2 .
30 травня 2016 року Чернівецькою ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №126605-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25 000,00 грн.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України в редакції, що були чинними на момент їх виникнення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Так, Законом України №71-VІІІ від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", що набрав чинності 01.01.2015, статтю 267 ПК України викладено у новій редакції та запроваджено транспортний податок.
24.12.2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", що набрав чинності 01.01.2016 року (далі - Закон №909-VIII), яким внесено зміни у Податковий кодекс України щодо об`єкту оподаткування транспортним податком.
Підпунктом 267.3.1 пункту 267.3 ст. 267 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 ст. 267 ПК України (в редакції Закону України від 24.12.2015 №909) об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.