УХВАЛА
31 жовтня 2019 року
м. Київ
Справа № 753/4982/19
Провадження № 13-78кс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Яновської О. Г.,
суддів: Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гриціва М.І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж.М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду кримінального провадження за касаційною скаргою представника потерпілого ЖБК "Арсеналець-32" - Філіпової Г. М. на ухвалу судді Київського апеляційного суду від 13 травня 2019 року, якою повернуто апеляційну скаргу, та
в с т а н о в и л а:
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 22 березня 2019 року залишено без розгляду клопотання представника ЖБК "Арсеналець-32" - Філіпової Г. М. в частині вимог про накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер 90:002:0011, площею 12319,77 га, що знаходиться за адресою: просп. П. Григоренка, 29, 31 у Дарницькому районі міста Києва . В іншій частині вимог клопотання представника Філіпової Г. М. про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100020006465 від 17 червня 2017 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 Кримінального кодексу України, відмовлено.
Ухвалою судді Київського апеляційного суду від 13 травня 2019 року апеляційну скаргу представника ЖБК "Арсеналець-32" - Філіпової Г. М. повернуто згідно пункту 4 частини 3 статті 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), у зв`язку з тим, що апеляційну скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження.
Зміст вимог касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник ЖБК "Арсеналець-32" - Філіпова Г. М., посилаючись на істотне порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону, просила скасувати прийняте рішення та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Аргументувала свої доводи безпідставністю повернення апеляційної скарги та зазначала, що апеляційну скаргу подано нею 01 квітня 2019 року в межах строку на апеляційне оскарження. 22 березня 2019 року слідчим суддею було оголошено резолютивну частину ухвали, а повний текст - 27 березня 2019 року.
Скаржниця вважає, що строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді має обчислюватись з дня оголошення повного тексту, оскільки саме тоді суд оприлюднив мотиви, з яких виходив при постановленні ухвали, і положення закону, якими керувався, тобто все, що в подальшому може бути підставою для оскарження.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі Верховного Суду (далі - Касаційний кримінальний суд, касаційний суд, суд касаційної інстанції) від 08 жовтня 2019 року кримінальне провадження за касаційною скаргою представника ЖБК "Арсеналець-32" - Філіпової Г. М. на вищевказані судові рішення на підставі частини 5 статті 434-1 КПК передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з тим, що, на думку колегії суддів, справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Мотиви передачі кримінального провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду
У зазначеній ухвалі Касаційний кримінальний суд, посилаючись на положення статті 376 КПК, яка міститься в Розділі IV "Судове провадження у першій інстанції", проаналізував її зміст у порівнянні із вимогами статей 142, 146, 152, 157, 164, 173, 190, 196, 253, 307 Розділу II "Заходи забезпечення кримінального провадження" та Розділу IIІ "Досудове розслідування" КПК й вказав, що законодавець не передбачив можливості оголошення слідчим суддею не повного тексту ухвали, а тільки її резолютивної частини.
В ухвалі наведено кількісні показники за 1 півріччя 2019 року щодо винесених ухвал слідчих суддів місцевих судів та правову позицію, висловлену науковцями в галузі кримінального процесуального права, якою розтлумачено, що частина 2 статті 376 КПК, не може бути застосована до ухвал слідчого судді.
Зазначено, що в судовій практиці протягом 2018-2019 років виникли різні підходи щодо визначення моменту, з якого обчислюється строк апеляційного оскарження у випадках, коли слідчий суддя з посиланням на вимоги частини 2 статті 376 КПК оголошує резолютивну частину ухвали, а оголошення повного тексту ухвали здійснюється не пізніше наступних 5 діб.
Указав, що КПК не містить норми, яка б визначала, з якого часу (моменту) має обчислюватися строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді: з моменту оголошення повного тексту чи з моменту оголошення резолютивної частини ухвали.
При цьому послався на постанови колегій суддів Касаційного кримінального суду, винесені після ухвалення правового висновку постановою Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27 травня 2019 року (провадження № 51-6470 кмо 18), з яких вбачається, що суди апеляційної інстанції повертають апеляційні скарги, обчислюючи строк оскарження з дати винесення резолютивної частини ухвали слідчого судді, та не поновлюють строку на оскарження, коли апеляційну скаргу подано у строк до 5 днів після оголошення повного тексту ухвали.
Колегія суддів також вважає, що хоч кримінальним процесуальним законом прямо не передбачено обмеження права на доступ до суду вищої інстанції, проте воно однозначно має місце при застосуванні положень частини 2 статті 376 КПК за аналогією у випадках, коли стаття 309 КПК або інші статті передбачають право на оскарження ухвали слідчого судді.
Посилаючись на принцип правової визначеності, колегія суддів зазначила, що покладання на особу, яка подає апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, обов`язку доводити поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження, який обумовлено виключно процесуальними діями того ж слідчого судді, є проявом надмірного формалізму. Тому розгляд Великою Палатою Верховного Суду питання про визначення дня, з якого обчислюється строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді у випадках, коли оголошено лише резолютивну частину рішення з посиланням на вимоги частини 2 статті 376 КПК, необхідно не лише для вирішення виключної правової проблеми, а й для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Крім того, колегія суддів, указуючи на те, що законодавцем не вирішено питання про початок строку на оскарження ухвали, яку постановлено відповідно до частини 2 статті 376 КПК у кримінальному судочинстві, посилається на положення статті 354 Цивільного процесуального кодексу України, статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України та статтю 256 Господарського процесуального кодексу України, якими уніфіковано визначено, що в разі, коли в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.