Постанова
іменем України
31 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 154/234/19
провадження № 51-2875км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Огурецького В.П.,
суддів Крет Г.Р., Маринича В.К.,
за участю:
секретаря судового засідання Батка Є.І.,
прокурора Дегтярук О.К.,
захисника - адвоката Гончарова В.М.,
захисників - адвокатів Юнчик О.М. і Прадищука М.М.,
заінтересованої особи ОСОБА_1,
та його законного представника ОСОБА_2 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника Юнчик О.М. в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 та захисника Прадищука М.М. в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 4 березня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами останніх на вирок Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 23 січня 2019 року, яким затверджено угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12015030060000605, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1 ), неодноразово судимого, останнього разу - за вироком Любомльського районного суду Волинської області від 12 жовтня 2016 року за ч. 3 ст. 185, ст. 71 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 8 місяців,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вирокомВолодимир-Волинського міського суду Волинської області від 23 січня 2019 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, а на підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком і за вироком Любомльського районного суду Волинської області від 12 жовтня 2016 року, остаточно ОСОБА_4 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 4 місяці.
Постановлено відповідно до ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання" (далі - Закон № 838-VIII) зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 25 березня 2016 року по 23 січня 2019 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
У зв`язку з відбуттям призначеного покарання запобіжний захід у виді тримання під вартою скасовано та постановлено негайно звільнити засудженого ОСОБА_4 з-під варти.
Згідно з вироком ОСОБА_4 в період із 24 липня по 19 листопада 2015 року, діючи повторно, за попередньою змовою з Особою 1 та Особою 2, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, з інших приміщень, розташованих на території м. Володимир-Волинського та Володимир-Волинського району Волинської області, вчинив 14 епізодів таємного викрадення чужого майна, чим заподіяв потерпілим шкоди на суми у розмірі: ОСОБА_5 - 5937 грн, ОСОБА_6 - 3752 грн, ОСОБА_7 - 15 973,10 грн, ОСОБА_8 - 2000 грн, ОСОБА_9 - 6137,31 грн, ОСОБА_10 - 22 685 грн, ОСОБА_11 - 29 610 грн, ОСОБА_12 - 9372 грн, ОСОБА_13 - 9800 грн, ПАТ "Банк Михайлівській" - 7426,09 грн, ОСОБА_14 - 2972 грн, ОСОБА_15 - 11 500 грн, ОСОБА_16 - 5000 грн, ОСОБА_17 - 86 760 грн.
На вирок Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 23 січня 2019 року подали апеляційні скарги захисники обвинувачених у кримінальному провадженні № 12015030060000605 ОСОБА_1 - адвокат Юнчик О.М. і ОСОБА_3 . - адвокат Прадищук М.М.
Волинський апеляційний суд ухвалою від 4 березня 2019 року відмовив адвокатам Юнчик О.М. і Прадищуку М.М. у відкритті апеляційного провадження на підставах, передбачених ч. 4 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Вимоги касаційних скарг і узгоджені доводи осіб, які їх подали
Захисник - адвокат Юнчик О.М. у своїй касаційній скарзі в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Стверджує, що апеляційний суд допустив істотне порушення процесуального законодавства, а саме порушення права ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд, оскільки обмежив його права як особи, прав, свобод та інтересів якої стосується вирок на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4, на апеляційне оскарження цього вироку. Наголошує на тому, що суд першої інстанції, затверджуючи зазначену угоду, всупереч положенням ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод порушив презумпцію невинуватості ОСОБА_1, оскільки за відсутності офіційних даних відобразив думку про його винуватість у вчиненні злочинів за попередньою змовою з ОСОБА_4 Вказує на те, що місцевий суд також порушив право ОСОБА_1 на захист, оскільки розглянув справу без нього, хоча той наполягав на участі в судовому засіданні. Зазначає, що на вказані обставини вона звертала увагу у своїй апеляційній скарзі, проте суд апеляційної інстанції не проаналізував цих її доводів, не дослідив доказів, не надав їм відповідної процесуальної оцінки з точки зору належності та допустимості і постановив незаконне рішення.
Захисник - адвокатПрадищук М.М. у своїй касаційній скарзі в інтересах ОСОБА_3 також просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Стверджує, що апеляційний суд усупереч вимогам ч. 1 ст. 405 КПК не проаналізував доводів, викладених у його апеляційній скарзі, щодо порушення судом першої інстанції презумпції невинуватості ОСОБА_3 Вказує на те, що у вироку, яким затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором і ОСОБА_4, прямо вказується на вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, за попередньою змовою з ОСОБА_3 Захисник вважає, що вирок про затвердження угоди щодо винуватості ОСОБА_4 стосується прав та інтересів ОСОБА_3, отже, він як захисник останнього мав право на апеляційне оскарження цього вироку, а суд апеляційної інстанції не мав підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за його скаргою.
Позиції учасників судового провадження
Захисники Юнчик О.М. і Прадищук М.М . в режимі відеоконференції підтримали свої касаційні скарги, просили їх задовольнити, скасувавши ухвалу апеляційного суду та призначивши новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Заінтересована особа ОСОБА_1 та його законний представник ОСОБА_2 у режимі відеоконференції підтрималикасаційні скарги захисників Юнчик О.М. і Прадищука М.М., просили їх задовольнити, скасувавши ухвалу апеляційного суду та призначивши новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Захисник - адвокат Гончаров В.М. у судовому засіданні заперечував проти задоволення касаційних скарг адвокатів Юнчик О.М. і Прадищука М.М., просив залишити їх без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Прокурор у кримінальному провадженні Калиновська Л.О. подала заперечення на касаційні скарги захисників Юнчик О.М. і Прадищука М.М., просила залишити їх без задоволення, а ухвалу Волинського апеляційного суду від 4 березня 2019 року - без зміни.
Прокурор Дегтярук О.К. вважала касаційні скарги захисників Юнчик О.М. і Прадищука М.М. необґрунтованими, просила залишити ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження без зміни, а касаційні скарги - без задоволення.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати йвизнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.