Постанова
іменем України
29 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 688/3742/16-к
провадження № 51- 6713км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Бущенка А. П., Григор?євої І. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Граба О. П.,
прокурора Кравченко Є. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги представника потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3 та цивільного позивача СФГ "Кузьминці" - адвоката Грицая Л. М., а також потерпілого ОСОБА_3 на вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 27 березня 2018 року у кримінальному провадженні № 12014240240000033 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Романово та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 та частинами 3 і 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 серпня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн.
На підставі ч. 5 ст. 74 КК ОСОБА_1 звільнено від покарання у зв`язку зі закінченням строків давності.
Місцевий суд установив, що в березні 2013 року ОСОБА_1 займаючи посаду виконавчого директора Селянського (фермерського) господарства "Кузьминці", (далі - СФГ "Кузьминці"), тобто будучи службовою особою, для забезпечення уявної достовірності бухгалтерського обліку, шляхом зловживання своїм службовим становищем, у приміщенні контори СФГ "Кузьминці", що в с. Кузьминці Теофіпольського району Хмельницької області, усвідомлюючи, що засновники цього господарства ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які перебували у трудових відносинах із вказаним господарством, не проживають в с. Кузьминці та не приїдуть для отримання заробітної плати у касі господарства, поставив свій підпис навпроти прізвищ вказаних осіб у відомості про видачу їм заробітної плати за березень 2013 року, тобто вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості.
Цим же вироком ОСОБА_1 виправдано за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3 і 5 ст. 191 КК у зв`язку з недоведеністю вчинення ним цих злочинів.
Цивільні позови ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1, а також цивільний позов СФГ "Кузьминці" до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Кузьминці" та до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди залишено без розгляду.
Вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів по справі.
При перегляді вироку Апеляційний суд Хмельницької області ухвалою від 27 березня 2018 року рішення місцевого суду змінив: виключив із його резолютивної частини інкриміновані ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 366 КК епізоди за липень-серпень 2013 року, і закрив у цій частині кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості обвинуваченого в суді і вичерпанням можливості їх отримати. Вирішено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 1 ст. 366 КК (по епізоду за березень 2013 року) до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн. У решті вказаний вирок залишено без змін.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційних скаргах, які є аналогічними за змістом, потерпілий ОСОБА_3 та адвокат Грицай Л. М. просять скасувати оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій і призначити новий розгляд у суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
На думку скаржників, місцевий суд порушив права потерпілих, передбачені п. 8 ч. 1 та пунктами 2, 3 ч. 3 ст. 56 КПК, оскільки 10 та 11 серпня 2017 року провів судовий розгляд без участі представника потерпілих - адвоката Грицая Л. М., незважаючи на клопотання останнього про відкладення розгляду справи. А тому вважають, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв`язку з недотриманням положень п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Стверджують, що при перегляді вироку суд апеляційної інстанції всупереч вимогам закону визнав, що зазначені порушення не вплинули на правильність прийнятого місцевим судом рішення та не є істотними, і безпідставно, на їхню думку, залишив цей вирок без зміни. А тому вважають, що ухвала апеляційного суду також є незаконною і підлягає скасуванню.
Позиція учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор Кравченко Є. С. вимоги касаційних скарг підтримала частково, просила ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Засуджений ОСОБА_1 та захисник Граб О. П. заперечили проти задоволення касаційних скарг і просили залишити судові рішення без зміни.
Іншим учасникам було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не прибули. Потерпілий ОСОБА_3 у письмовому клопотанні просив Верховний Суд (далі - Суд) розглянути касаційні скарги без його участі та без участі його представника - адвоката Грицая Л. М.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у межах касаційної скарги.
Згідно з положень п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
За приписами ст. 412 КПК під істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону розуміються такі порушення цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.