Постанова
Іменем України
04 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 642/2951/14-ц
провадження № 61- 7814св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 05 травня 2018 року у складі судді Бородіної О. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., Сащенко І. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу.
Позов мотивовано тим, що 02 жовтня 2006 року між Акціонерним комерційним банком "Райффайзенбанк Україна", правонаступником якого є Закрите акціонерне товариство "ОТП Банк", яким змінено назву на Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк") та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № СМ-SME 700/039/2006, згідно умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 33 500 євро зі строком повернення до 03 жовтня 2013 року, зі сплатою процентів у порядку та розмірах, встановлених кредитним договором № 1.
07 вересня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № СМ-SME 700/123/2007, згідно умов якого вона отримала кредит у розмірі 50 000 доларів США строком до 05 вересня 2014 року зі сплатою процентів у порядку та розмірах, встановлених кредитним договором № 2.
У зв`язку з порушенням умов кредитних договорів, станом на 12 березня 2014 року утворилась заборгованість.
Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 12 листопада 2010 року ПАТ "ОТП Банк" відступив, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло право вимоги за кредитним договором від 02 жовтня 2006 року № СМ-SME 700/039/2006 та від 07 вересня 2007 року № СМ-SME 700/123/2007.
Ураховуючи викладене, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь грошову заборгованість за кредитними договорами від 02 жовтня 2006 року у розмірі 1 660 845 грн 21 коп. та від 07 вересня 2007 року у розмірі 2 408 547 грн 13 коп.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 05 травня 2018 року позовні вимоги ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" суму заборгованості за кредитним договором від 02 жовтня 2006 року № СМ-SME 700/039/2006 у розмірі 714 112 грн 06 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" суму заборгованості за кредитним договором від 07 вересня 2007 року № СМ-SME 700/123/2007 у розмірі 1 035 720 грн 80 коп. В задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем подано позовну заяву в межах строку позовної давності, відповідач не належним чином виконував зобов`язання за кредитними договорами, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню, з урахуванням зменшення розміру пені за прострочення погашення кредиту в порядку статті 627 ЦК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 05 травня 2018 року змінено та викладено в наступній редакції:
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" суму заборгованості за кредитним договором від 02 жовтня 2006 року № СМ-SME 700/039/2006 в розмірі 714 112 грн 06 коп., яка складається з суми заборгованості за кредитом в розмірі 299 605 грн 41 коп., суми заборгованості за відсотками за користування кредитом - 57 450 грн 65 коп., суми пені за прострочення виконання зобов`язань 357 056 грн та за кредитним договором № СМ-SME/700/123/2007 від 07 вересня 2007 року в розмірі 1 035 720 грн 80 коп., яка складається з суми заборгованості за кредитом в розмірі 403 814 грн 13 коп., суми заборгованості за відсоткам за користування кредитом - 114 046 грн 67 коп., суми пені за прострочення виконання зобов`язань 517 860 грн.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідно до частини 10 статті 265 ЦПК України в резолютивній частині рішення необхідно чітко зазначати не тільки суму боргу, а його складові.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 13 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки тому, що позивач звернувся до суду з позовом з пропуском строку позовної давності, оскільки 26 січня 2011 року позивач направив відповідачу досудові вимоги.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
02 жовтня 2006 року між Акціонерним комерційним банком "Райффайзенбанк Україна", правонаступником якого Закрите акціонерне товариство "ОТП Банк", яким змінено назву на ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № СМ-SME 700/039/2006, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 33 500 євро строком повернення до 03 жовтня 2013 року, зі сплатою процентів у порядку та розмірах, встановлених кредитним договором.
07 вересня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено наступний кредитний договір №СМ-SME 700/123/2007, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 50 000 доларів США строком до 05 вересня 2014 року, зі сплатою процентів у порядку та розмірах, встановлених кредитним договором.
Станом на 12 березня 2014 року відповідач не здійснює зобов`язання за кредитним договором у строки та у розмірах, встановлених кредитними договорами.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).