Постанова
Іменем України
04 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 234/16681/16-ц
провадження № 61-24534св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 23 грудня 2016 року в складі судді Марченко Л. М. та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 14 червня 2017 року в складі колегії суддів: Краснощокової Н. С., Новосядлої В. М., Хейло Я. В.,
ВСТАНОВИВ :
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користьза весь час прострочення з 01 червня 2015 року по 31 серпня 2016 року: інфляційні втрати в сумі 8 599, 01 грн; три проценти річних від простроченої суми позики в сумі 3 794, 26 грн; проценти на рівні облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ) в сумі 28 405,13 грн, суму неустойки (пені) за період часу з 21 жовтня 2015 року по 20 жовтня 2016 року в розмірі 37 655, 37 грн; збитки в сумі 8 876, 29 грн, судові витрати у розмірі 873, 31 грн, а всього 88 203,37 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 10 квітня 2002 року ОСОБА_2 позичила у нього грошові кошти в розмірі 4 800,00 доларів США та зобов`язалась повернути йому суму позики помісячно еквівалентом 100 доларів CША, однак в обумовлений строк свої зобов`язання не виконала. 23 березня 2005 року він направив на адресу відповідачки вимогу щодо повернення суми позики. 01 квітня 2005 року ОСОБА_2 особисто написала зобов`язання, що суму позики вона зобов`язується повернути до 01 жовтня 2005 року, проте свої зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим спір між ними з приводу вказаної позики періодично розглядається в суді та ухвалено декілька рішень. Відповідач продовжує не виконувати свої зобов`язання по погашенню заборгованості за договором позики.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 23 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 14 червня 2017 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за весь час прострочення з 01 червня 2015 року по 31 серпня 2016 року: інфляційні втрати в сумі 8 599,01 грн; три проценти річних від простроченої суми позики в сумі 3 794, 26 грн, проценти на рівні облікової ставки НБУ за весь час користування позикою з 01 червня 2015 року по 31 серпня 2016 року в сумі 28 405,13 грн, збитки в сумі 8 876,29 грн, судові витрати у розмірі 873,31 грн, а всього 50 548,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, ухвалюючи рішення, виходив із того, що до спірних правовідносин в частині стягнення пені застосовуються норми частини другої Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", оскільки розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України", затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено місто Краматорськ (місто проживання відповідача).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2017 рокуОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в силу статті 400 ЦПК України не переглядаються судом касаційної інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що суди, ухвалюючи рішення, неправильно застосували норми матеріального права та надали невірну оцінку фактичним обставинам справи, чим порушили норми процесуального права. Суди помилково застосували норми Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", оскільки відповідач не проживає у місті Краматорську.
У лютому 2018 року ОСОБА_1 надіслав до суду доповнення до касаційної скарги, в яких зазначив, що ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 05 січня 2018 року встановлено, що відповідач з літа 2002 року мешкає у Російській Федерації.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , витребувано справу із суду першої інстанції.