ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 711/7028/16-ц
провадження № 61-27986 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 травня 2017 року в складі судді Казидуб О. Г. та на ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 19 вересня 2017 року в складі колегії суддів Пономаренка В. В., Гончар Н. І., Ювшина В. І.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 просолідарне стягнення 108 959,02 грн заборгованості по процентах за користування кредитом за період з грудня 2008 року по червень 2016 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 13 вересня 2005 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 67М/2005 про надання останній 50 000 грн, які ОСОБА_1 зобов`язувалася повернути і сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.
У забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором № 67М/2005 ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_2 того ж дня уклали договір поруки.
ПАТ КБ "ПриватБанк" свої зобов`язання за договором виконало, а ОСОБА_1 не повертала своєчасно грошові кошти за кредитним договором, внаслідок чого станом на 23 червня 2016 року утворилася заборгованість.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 травня 2017 року у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 67М/2005 від 13 вересня 2005 року відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що позивач вже скористався наданим йому частиною другою статті 1050 ЦК України правом вимоги дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 19 вересня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" відхилено, рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 травня 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У жовтні 2017 року ПАТ КБ "ПриватБанк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на вказане судове рішення.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIII ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" дана справа передана до Верховного Суду.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення, як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заперечення/відзив на касаційну скаргу
Заперечення/відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 13 вересня 2005 року ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 67м/2005. Згідно зазначеного договору ОСОБА_1 надано кредит на термін до 13 вересня 2010 року у вигляді відновлюваної кредитної лінії з лімітом кредитування 50 000 грн та сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 22 % на рік.
13 вересня 2005 року в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором № 67м/2005 ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 уклали договір поруки.
У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 13 вересня 2005 року уклали договір іпотеки № 1-67м/2005. Згідно з договором ОСОБА_1 надала в іпотеку квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 102 035,25 грн.
Додатковою угодою № 1 від 03 червня 2006 року було внесено зміни до кредитного договору № 67м/2005 та збільшено розмір ліміту кредитування до 100 000 грн.
Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 грудня 2009 року солідарно стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 100 444,01 грн заборгованості за кредитним договором № 67м/2005 від 13 вересня 2005 року станом на 06 жовтня 2009 року, з яких 78 481,09 грн заборгованості за кредитом, 15 946,61 грн заборгованості по процентах за користування кредитом, 2 791,94 грн заборгованості по пені, 3 224,37 грн штрафу.
29 липня 2010 року старший державний виконавець Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції Овдієнко К. А. провів опис та арешт майна боржника ОСОБА_1, в тому числі квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Дана квартира реалізована, а 112 440,01 грн, отриманих від реалізації, перераховані як погашення боргу на користь ПАТ КБ "ПриватБанк".
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.