1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України


04 листопада 2019 року

м. Київ


справа № 328/2789/13-ц

провадження № 61-17891св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Держава України в особі Державної казначейської служби України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 31 липня 2014 року у складі колегії суддів: Савченко О. В., Гончар М. С., Стрелець Л. Г.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

06 серпня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому з урахування змінених позовних вимог просив стягнути на свою користь з держави Україна в особі Державного казначейства України відшкодування майнової шкоди у розмірі - 137 000,00 грн та моральну шкоду - 200 000,00 грн, завдану незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури і суду.

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 01 листопада 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ) за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь позивача ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 156 843,00 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 17 грудня 2013 року рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 01 листопада 2013 року змінено в резолютивній частині, викладено резолютивну частину в іншій редакції.

Відшкодовано за рахунок Державного бюджету України шляхом списання ДКСУ коштів з рахунку державного бюджету на користь ОСОБА_1 156 846,00 грн - моральну шкоду, завдану незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури.

В решті рішення залишено без змін.

Короткий зміст вимог заяви

12 червня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції, через місцевий суд, про ухвалення апеляційним судом додаткового рішення у справі, яким вирішити питання щодо стягнення судових витрат пов`язаних з його явкою до місцевого суду у розмірі 365,60 грн, до апеляційного суду - 100,00 грн, зобов`язати суд першої інстанції визначити необхідність примусового виконання рішення апеляційного суду від 17 грудня 2013 року.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 31 липня 2014 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви апеляційний суд виходив з того, що вимоги про стягнення судових витрат пов`язаних із явкою до суду першої інстанції ОСОБА_1 в суді першої інстанції не заявляв, документально не підтверджував, місцевим судом при ухваленні рішення 01 листопада 2013 року не вирішувались, як і питання про допуск вказаного рішення до негайного виконання. Зазначені питання не могли бути і не були предметами перегляду та зміни судом апеляційної інстанції.

Апеляційний суд зазначив, що вимоги щодо стягнення судових витрат у розмірі 100,00 грн пов`язаних з явкою до суду апеляційної інстанції 17 грудня 2013 року під час розгляду справи апеляційним судом не заявлялись, апеляційна скарга ОСОБА_1 за результатами розгляду відхилена, оскаржене рішення на користь ОСОБА_1 не змінювалось, витрати пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту, наймання житла у даному випадку несе сама сторона.

Короткий зміст вимог касаційної скарги


................
Перейти до повного тексту