Постанова
Іменем України
04 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 711/10183/16-ц
провадження № 61-35566св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану в її інтересах ОСОБА_2, на рішення Придніпровського районного суду міста Черкас від 01 лютого 2017 року у складі судді Дунаєва С. О. та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 27 липня 2017 року у складі колегії суддів: Бондаренка С. І., Новікова О. М., Храпка В. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог заяви
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "Укрсиббанк"), в якому просить визнати договір від 17 березня 2008 року № 11315585000 про надання споживчого кредиту недійсним. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17 березня 2008 року між нею та ПАТ "УкрСиббанк" було укладено договір про надання споживчого кредиту в іноземній валюті в розмірі 106 000,00 доларів США, що на момент укладання договору еквівалентно 535 300,00 грн. ПАТ "УкрСиббанк" надало позивачці кредит у гривні, а не в доларах США.
До грудня 2014 року вона без прострочок сплачувала кошти в іноземній валюті в рахунок погашення кредитної заборгованості. Всього було сплачено 146 883, 68 доларів США. Однак, жодного долара на валютний рахунок позичальника зараховано не було, оскільки такий рахунок взагалі не був відкритий.
На письмове звернення від 28 травня 2015 року до Державної фіскальної служби України про наявність інформації відносно відкриття банківських рахунків в іноземній валюті - в доларах США та зарахування на них коштів у період з 2008 року по 2015 рік отримала відповідь, якою підтверджено, що будь-які відомості щодо ОСОБА_1 відсутні. Дана відповідь підтверджує те, що їй банком рахунок в іноземній валюті не відкривався, долари США не зараховувались, а відтак і не видавались.
З 2008 року і по цей час банк не надавав інформації з будь-яких питань, в тому числі і на законну вимогу споживача фінансових послуг, яким вона є, видати борговий документ про здійснені попередні сплати за кредитними зобов`язаннями. Вважає, що на момент вчинення правочину відповідач не мав права здійснювати операції з валютними цінностями, оскільки не мав індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій, а правочин між сторонами про надання кредиту у валюті не був спрямований на реальне настання наслідків, обумовлених ним, тобто порушив її права, як споживача фінансових послуг.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Придніпровського районного суду міста Черкас від 01 лютого 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, виходив із того, що підписуючи кредитний договір від 17 березня 2008 року позивач погодилась із запропонованими банком умовами кредитування, ознайомлена з усіма тарифами банку, перед укладанням договору отримала інформаційний лист, отримала оригінал договору з усіма додатками, якими є "Графік погашення кредиту" та "Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту", в день його підписання. Банком на момент укладання кредитного договору належним чином забезпечено інформування позичальника про усі істотні умови надання кредитної послуги. Умови кредитування є цілком зрозумілі та доступні для належного сприйняття звичайним споживачем, а ОСОБА_1, підписуючи договір, погодилась з ними.
Визнав необґрунтованими доводи позивача, що кредитний договір укладений під впливом обману з боку відповідача, які спростовуються вимогою про визнання кредитного договору недійсним після спливу 7 років з моменту укладення договору, надання споживчого кредиту у валюті.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 27 липня 2017 року рішення Придніпровського районного суду міста Черкас від 01 лютого 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з ухваленим рішенням суду першої інстанції, зазначив, що при укладені договору були дотримані вимоги статті 203 ЦК України, відсутні підстави для визнання кредитного договору недійсним. Вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено погодження між сторонами всіх істотних умов кредитного договору. Підпис позивачем кредитного договору свідчить про її ознайомлення з його умовами.
Зауважив, що на час виникнення спірних правовідносин генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулюванням відповідно до статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і контролю".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2017 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулась з касаційною скаргою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення та направити справу на новий розгляду до суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що кредитний договір укладений шляхом обману з боку банку, оскільки правочин не був спрямований на реальне настання подій, зокрема на видачу 106 000,00 доларів США, кредитування відбулось не у готівковий спосіб, а шляхом перерахування коштів на рахунок продавця нерухомого майна у національній валюті. Судами не встановлено наявність банківської ліцензії на здійснення валютних операцій, також зарахування, списання і видача кредитором та отримання кредитних коштів позивачем у доларах США.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вказані судові рішення, витребувано справу з суду першої інстанції.
На виконання вимог підпункту 4 першого розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року 12 червня 2018 року касаційну скаргу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
22 червня 2018 року надійшла витребувана справа із суду першої інстанції.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.
Судами встановлено, що 17 березня 2008 між ОСОБА_1 та АКІБ "УкрСиббанк" було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11315585000.
Відповідно до пункту 1.1 договору банк зобов`язався надати позивачу кредитні кошти (кредит) в іноземній валюті Долар США в сумі 106 000,00 доларів США, що дорівнює еквіваленту 535 300 гривень за курсом НБУ на день укладання договору.
Пунктом 1.5 кредитного договору передбачено, що кредитні кошти надаються шляхом їх зарахування на рахунок позичальника № НОМЕР_1 .
Відповідно до пункту 1.2.2 кредитного договору сторони погодили, що повернення кредиту у повному обсязі здійснюватиметься в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту, який є додатком №1 до кредитного договору.
Відповідно до пункту 3.4.5 кредитного договору сторони погодили, що сукупна вартість кредиту визначається "Графіком платежів, визначення сукупної вартості кредиту".