1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України


30 жовтня 2019 року

м. Київ


справа № 464/2463/16-ц

провадження № 61-25073св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,


учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",

відповідач - ОСОБА_1,


розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Сихівського районного суду

м. Львова від 19 січня 2017 року в складі судді Радченко Е. А. та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 14 червня 2017 року в складі колегії суддів: Мікуш Ю. Р., Павлишина О. Ф., Приколоти Т. І.


ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до укладеного договору

від 09 січня 2008 року ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань станом на 31 січня 2016 року виникла заборгованість у розмірі 11 715,06 грн,

з яких заборгованість за кредитом - 2 531,81 грн, заборгованість за

відсотками - 6 107,29 грн, заборгованість за комісіями - 2 280,00 грн, штраф (фіксована частина) - 250,00 грн, штраф (процентна складова) - 545,96 грн.

З урахуванням викладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь банка заборгованість у розмірі 11 715,06 грн.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанції

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 19 січня 2017 року залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 14 червня 2017 року, в задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив

з того, що позивач звернувся до суду із позовом за захистом свого порушеного права поза межами позовної давності і це є підставою для відмови

у задоволенні позову.

Аргументи учасників справи

У червні 2017 року ПАТ КБ "ПриватБанк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що закінчення строку дії платіжної карти не скасовує встановленого у статті 1048 ЦК України та в умовах договору між банком та відповідачем обов`язку останньої щомісяця сплачувати проценти, нараховані на суму неповернутих коштів, що були отримані відповідно до статті 1069 ЦК України.

Оскільки кошти за кредитним договором у належному розмірі повернуто не було, зобов`язання залишилося не виконаним, тому проценти підлягають стягненню з відповідача у межах позовної давностіза кожним із платежів відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої у постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 249цс15.

Відзив іншими учасниками справи на касаційну скаргу не подано.

Рух справи

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 29 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження

у цій справі.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 09 січня 2008 року шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, між сторонами укладено кредитний договір, за умовами якого банк відкрив ОСОБА_1 картковий рахунок та надав кредит в сумі 2800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на умовах сплати відсотків за користування кредитною лінією в розмірі 3% на місяць.

Відповідач користувалася карткою та систематично сплачувала кредит

і проценти за користування кредитом. Проте, станом на день закінчення терміну дії картки (січень 2012 року) залишилася заборгованість за кредитом у розмірі

2 531,81 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 6 107,29 грн.

Крім того, посилаючись на Умови та правил надання банківських послуг, позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції на загальну суму

795 грн. 96 коп. та заборгованість за комісіями - 2 280,00 грн,

14 березня 2016 року банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 09 січня 2008 року.

Відповідно до частини третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.


................
Перейти до повного тексту