Постанова
Іменем України
28 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 202/32802/13-ц
провадження № 61-26286св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач за первісним позовом (третя особа за зустрічним позовом) - Публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 09 листопада 2016 року в складі судді Слюсар Л. П. та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2017 року в складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Максюта Ж. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" (далі - ПАТ "А-Банк"), ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно.
Позов мотивований тим, що 17 травня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу банку в сумі 27 456,73 доларів США на строк до 16 травня 2012 року включно.
З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором 24 травня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 був укладений договір застави належного їй на праві власності автомобіля. З тією ж метою 20 жовтня 2010 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ПАТ "А-Банк" було укладено договір поруки № 167.
ОСОБА_1 не виконувала свої зобовʼязання, внаслідок чого станом на 21 січня 2013 року у неї виникла заборгованість у загальному розмірі 46 827,65 доларів США, що еквівалентно 374 293,41 грн
З огляду на викладене, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило суд ухвалити рішення, яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 17 травня 2007 року в розмірі 46 827,65 доларів США, витребувати та передати в заклад (володіння) шляхом опису предмет застави - автомобіль: Audi, модель: A8, рік випуску 2000, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) вказаного автомобіля та звернути стягнення на зазначений предмет застави шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на вчинення дій спрямований на реєстрацію транспортного засобу та його продажу. Крім того, просило стягнути на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" з ПАТ "А-Банк", ОСОБА_1 солідарно 10 000,00 грн, з ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 3 200,00 грн та судові витрати.
У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ КБ "ПриватБанк" про визнання недійсними кредитного договору, договору застави, стягнення матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що ці договори порушують права споживача та не відповідають вимогам чинного законодавства. Крім того, просила суд стягнути з ПАТ КБ "ПриватБанк" у рахунок відшкодування завданої їй матеріальної і моральної шкоди 500 000,00 грн, витрати на проведення експертизи у розмірі 3 500,00 грн, а також заборонити ПАТ КБ "ПриватБанк" списувати кошти з банківського рахунку, відкритого на її ім`я.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 09 листопада 2016 року в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно відмовлено. Провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" до ПАТ "А-Банк" про стягнення заборгованості закрите. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк" про визнання недійсними кредитного договору, договору застави, стягнення матеріальної та моральної шкоди, відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що з висновків судово-економічної експертизи № 64е/15 від 17 листопада 2015 року та додаткової судово-економічної експертизи № 02/03/2016 від 28 липня 2016 року встановлено порушення позивачем за первісним позовом договору та чинного законодавства, що призвело до збільшення сум нарахувань та несправедливості умов кредитного договору для споживача, а отже вважав вимоги необґрунтованими.
Закриваючи провадження в справі в частині позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" до ПАТ "А - Банк" про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції вказав, що вирішення цих вимог віднесено до юрисдикції господарських судів.
Відмовляючи в зустрічному позові, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 вимоги про визнання оспорюваних договорів пред`явлено поза межами позовної давності.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2017 року рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 09 листопада 2016 року в частині позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягненняскасовано і ухвалено нове рішення про задоволення цієї частини вимог.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 17 травня 2007 року станом на 21 січня 2013 року в загальному розмірі 13 507,92 доларів США, що еквівалентно 78 968,80 грн, звернено стягнення на предмет застави - автомобіль Audi, модель: A8, рік випуску 2000, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ "Приватбанк" з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах Державної автомобільної інспекції України по свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу або його дублікату для його подальшої реєстрації, а також наданням ПАТ КБ "Приватбанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
В задоволенні решти позовних вимог ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 відмовлено.
В іншій частині рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 09 листопада 2016 року залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог та частково задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк", апеляційний суд дійшов висновку, що позивач за первісним позовом частково довів належними та допустимим доказами свої вимоги в частині заборгованості за кредитним договором у розмірі встановленому проведеними експертним дослідженням.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2017 року ПАТ КБ "ПриватБанк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині незадоволених вимог ПАТ КБ "ПриватБанк", справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" зазначено, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку в частині визначення заборгованості ОСОБА_1 перед банком в розмірі 13 507,92 доларів США, що еквівалентно 78968,80 грн. Покладений в основу цього рішення висновок судово - економічної експертизи є недопустимим доказом, оскільки не відповідає вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз і експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08 жовтня 1998 року. Зокрема, судовими експертами за недостатності документів, необхідних для проведення експертизи, надано експертні висновки. При цьому, вони не використали можливість клопотати про надання додаткових документів для проведення експертизи, чим порушили вимоги вказаної вище інструкції.