ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 482/2232/15-ц
провадження № 61-30858 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 23 червня 2017 року в складі судді Ітрн М. В. та на ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 31 серпня 2017 року в складі колегії суддів Царюк Л. М., Козаченка В. І., Прокопчук Л. М.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 і з урахуванням уточнених позовних вимог просила стягнути на її користь з відповідача 173 269,62 грн боргу за договором позики, з яких: 80 000 грн - сума основного боргу, 17 117,81 грн - пеня, 5 753 грн - 3 % річних та 70 398,81 грн - інфляційні втрати.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що 18 квітня 2013 року між нею та ОСОБА_2 укладений нотаріально посвідчений договір позики, згідно з умовами якого вона позичила відповідачеві 80 000 грн коштів із терміном повернення до 01 січня 2014 року.
Оскільки в зазначений строк ОСОБА_2 гроші не повернув, позивач просила вирішити даний спір у судовому порядку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 23 червня 2017 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 156 151,81 грн боргу станом на 25 травня 2016 року за нотаріально посвідченим договором позики від 18 квітня 2013 року, що складається з: 80 000 грн - основної суми боргу, 5 753 грн - 3 % процентів річних і 70 398,81 грн - інфляційних втрат.
У задоволенні позовної вимоги про стягнення пені відмовлено.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 31 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 23 червня 2017 року - без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У вересні 2017 року ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на вказані судові рішення.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIII ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" дана справа передана до Верховного Суду.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та нарпавити справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Аналіз касаційної скарги дає підстави для висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення пені в касаційному порядку не оскаржуються, а тому Верховним Судом у цій частині не переглядаються.
Заперечення на касаційну скаргу
У листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення ОСОБА_1 , у якому вона просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 18 квітня 2013 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладений нотаріально посвідчений письмовий договір позики, згідно з умовами якого позивач позичила відповідачеві 80 000 грн коштів із терміном повернення до 01 січня 2014 року.
Відповідно до пункту 4 цього договору грошова сума позики, передана позичальнику до підписання цього договору, а своїм підписом на договорі Позичальник підтверджує факт отримання грошей.
У пункті 5 указаного договору його сторони добровільно узгодили, що в разі своєчасного не повернення суми позики позичальник зобов`язаний сплатити на вимогу позикодавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
У зазначений у договорі строк відповідач суму позики позивачеві не повернув.
Висновком експерта від 10 квітня 2017 року № 2189 підтверджується, що підпис та рукописний запис у даному договорі позики виконані ОСОБА_2 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.