Постанова
Іменем України
23 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 161/10757/15-ц
провадження № 61-15827св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство "Комерційний банк "ПриватБанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення апеляційного суду Волинської області від 20 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Федонюк С. Ю., Грушицького А. І., Лівандовської-Кочури Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
15 липня 2015 року акціонерне товариство "Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ "КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 18 070,72 дол. США, що еквівалентно 279 485,12 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що згідно з кредитним договором від 14 червня 2005 року № VO00GF00000033, укладеним між АТ КБ "КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1, останньому надано кредит у розмірі 21 000,00 доларів США з терміном повернення до 16 червня 2025 року.
Виконання зобов`язань позичальником за цим договором забезпечене іпотекою нерухомого майна -трикімнатною квартирою на АДРЕСА_1 .
Крім цього, між банком та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (прізвище якої змінилось на ОСОБА_3 ) укладено договори поруки (з кожним окремо), відповідно до яких боржник та поручителі кожен несуть відповідальність як солідарні боржники.
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором станом на 01 липня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 18 070,72 доларів США, що еквівалентно 379 485,12 грн, з яких 16 624,45 доларів США - борг за кредитом, 1 063,71 доларів США - за процентами, 226,80 доларів США - борг за комісією та 155,76 доларів США - пеня, яку банк просив стягнути з відповідачів на свою користь.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2016 року у складі судді Івасюти Л. В. позов АТ "КБ "ПриватБанк" задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь АТ "КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором в сумі 17 914,96 доларів США та 3 270,96 грн пені.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь АТ "КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором в сумі 17 914,96 доларів США та 3 270,96 грн пені.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції виходив із того, що позичальник не виконує взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, має прострочену заборгованість, яка повинна бути стягнута з нього та поручителів.
Короткий зміст рішення апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Волинської області від 20 грудня 2016 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у позові.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що на час подання позову у липні 2015 року право вимоги за кредитним договором від 14 червня 2005 року АТ КБ "ПриватБанк" не належало, оскільки банк це право відступив 19 лютого 2007 року на користь "Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 Пі-Ел-Сі".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2017 року АТ "КБ "ПриватБанк" звернулось з касаційною скаргою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у якому, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Скарга аргументована тим, що апеляційний суд не з`ясував фактичних обставин справи, не надав їм належної правової оцінки, у зв`язку з чим дійшов помилкових висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідно до договору викупу (відступлення) прав вимоги від 14 червня 2016 року, укладеного між АТ "КБ "ПриватБанк", "Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1" та "ТМФ Трасті Лімітед", "Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1" відступило свої права за спірним кредитним договором на користь АТ "КБ "ПриватБанк", тому банк є належним позивачем у цій справі.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Рух справи
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом АТ "КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості.
Витребувано зазначену справу з Луцького міськрайонного суду Волинської області.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 червня 2017 року справу 161/10757/15-ц призначено до судового розгляду.
Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України справу № 161/10757/15-ц передано до Касаційного цивільного суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 14 червня 2005 року між АТ "КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № VO00GF00000033, згідно з яким останньому надано кредит у розмірі 21 000 доларів США і на оплату страхових платежів у сумі 5 880,00 дол. США зі сплатою за користування кредитом 0,92 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитним договором і комісії у розмірі 0, 18 % від суми виданого кредиту щомісяця на термін до 16 червня 2025 року.
У випадку порушення зобов`язань за кредитним договором, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитним договором.
Виконання зобов`язань позичальником за цим договором забезпечене іпотекою нерухомого майна - трикімнатною квартирою на АДРЕСА_1 .
Крім того, 14 червня 2005 року між АТ "КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2, між АТ "КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) укладено окремі договори поруки, відповідно до яких боржник та поручителі кожен несуть відповідальність як солідарні боржники.
19 лютого 2007 року між АТ "КБ "Приватбанк" (як продавцем) та "Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 Пі-Ел-Сі" ("ЮМЛ") (Ukraine Mortgage Loan Finanсe No . 1 PLC) (як покупцем) був укладений договір купівлі-продажу (відступлення) права вимоги за договорами про іпотечні кредити, в тому числі і щодо зобов`язань ОСОБА_1
23 лютого 2007 року "Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 Пі-Ел-Сі" надіслало ОСОБА_1 повідомлення про відступлення прав вимоги кредитора, в якій повідомило, що є єдиним власником усіх прав вимоги за кредитним договором.
14 квітня 2016 року між "Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 Пі-Ел-Сі" (продавець) та АТ "КБ "ПриватБанк" (покупець) і "ТМФ Трасті Лімітед" (довірчий управитель) укладено договір викупу (відступлення) прав вимоги, за яким продавець продав, а покупець - купив відповідні основні іпотечні активи згідно з Переліком.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.