Постанова
Іменем України
23 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 766/12748/16-ц
провадження № 61-31405св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Херсонської області від 15 серпня 2017 року в складі колегії суддів: Майданіка В. В., Кутурланової О. В., Орловської Н. В.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 , ОСОБА_3, третя особа - відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, виселення, зобов`язання вчинити певні дії.
Позовну заяву мотивовано тим, що ОСОБА_3 є його рідним батьком,
а ОСОБА_2 є його рідним братом. 26 квітня 2006 року його баба зі сторони матері ОСОБА_4 подарувала йому будинок
АДРЕСА_1 . Відповідачі зареєстровані у зазначеному будинку, проте не несуть обов`язки по його утриманню, всі витрати несе виключно позивач.
ОСОБА_3 перестав бути членом сім`ї після припинення у 2007 році шлюбних відносин зі своєю дружиною ОСОБА_5, яка є матір`ю позивача. Після повторного одруження ОСОБА_3 сумісне проживання його з позивачем стало неможливим. Своєю поведінкою ОСОБА_3 робить неможливим спільне проживання з позивачем, створює перешкоди
у користуванні будинком.
Позивач зазначав, що серед обов`язків, покладених сервітутом, є зобов`язання особи, яка користується сервітутом, вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Однак, як вказує позивач, його батько ОСОБА_3 не дотримується обов`язків, покладених на нього відносно внесення плати за користування майном, що є підставою для втрати ним права користування житлом.
Враховуючи викладене, ОСОБА_2 просив суд: визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування жилим будинком
АДРЕСА_1 ; виселити ОСОБА_3 з вказаного будинку; усунути позивачу перешкоди в користуванні вказаним будинком шляхом визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що підлягають зняттю з реєстрації місця проживання у вказаному будинку, зобов`язавши відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради на відповідне зняття.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 17 січня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування будинком АДРЕСА_1 .
Зобов`язано відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради зняти з реєстрації місця проживання в будинку
АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Виселено ОСОБА_3 з будинку АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 відсутній за спірною адресою понад один рік без поважних причин. ОСОБА_3 не дотримується обов`язків відносно внесення плати за користування майном. Це є підставою для втрати ними права користування житлом.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 15 серпня 2017 року заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 17 січня 2017 року
в частині визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1, та виселення з вказаного будинку скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення про відмову
в задоволенні цих позовних вимог.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що немає підстав як для виселення ОСОБА_3 з вказаного будинку, так і для визнання його таким, що втратив право користування зазначеним будинком, власником якої
є позивач.
ОСОБА_3 , який був членом сім`ї колишнього власника будинку (своєї тещі ОСОБА_4 ), залишився членом сім`ї вже нового власника будинку після відчуження ОСОБА_4 будинку у 2006 році, оскільки продовжував жити разом з сином, був з ним пов`язаний спільним побутом. Погіршення відносин між сторонами після одруження позивача у 2012 році не впливає на правовий статус ОСОБА_3 .
Аргументи учасників справи
У вересні 2017 року ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкового висновку при вирішенні спору.
Рішення суду апеляційної інстанцій оскаржується в частині відмови
у задоволенні позовних вимог про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1, зобов`язання відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради зняти з реєстрації місця проживання в будинку
АДРЕСА_1 та його виселення, тому в іншій частині справа
в касаційному порядку не перевіряється.
У листопаді 2017 року ОСОБА_3 подав заперечення на касаційну скаргу, вказуючи на те, що рішення суду апеляційної інстанцій є законним
і обґрунтованим, а тому підстав для його скасування немає.
Рух справи
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 18 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження
в цій справі.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"
ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.