Постанова
Іменем України
21 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 644/528/15-ц
провадження № 61-24698св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 травня 2017 року у складі судді Зябрової О. Г. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 01 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Сащенко І. С., Коваленко І. П., Овсяннікової А. І.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2015 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту нікчемним та недійсним.
Позовні вимоги мотивовані тим, що його батько - ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на момент вчинення заповіту був інвалідом 1 групи внаслідок перенесених операцій по трепанації черепа, хворів на епілепсію, переніс інсульт та був паралізований, також переніс в цей час інфаркт. Крім того під час відвідувань батько марив та перебував у стані галюцинацій, мав сплутану свідомість. Отже, є підстави вважати, що заповіт був вчинений ОСОБА_3 у той момент, коли він не усвідомлював значення своїх дій та (або) не міг керувати ними. Крім того ця обставина не є суто формальною, оскільки таке порушення могло потягнути за собою і порушення процесуальних вимог щодо порядку посвідчення та форми заповіту.
Позивач зазначав, що ОСОБА_3 під час підписання заповіту не міг його підписати через стан свого здоров`я, отже, нотаріусу необхідно було застосувати вимоги статті 207 ЦК України. Крім того сам текст заповіту надрукований, а не записаний власноручно нотаріусом, отже, є сумніви щодо виготовлення його заздалегідь. У заповіті вказано, що він прочитаний ОСОБА_3 уголос, проте згідно пояснень свідка ОСОБА_4, ОСОБА_3 заповіт уголос не читав, а лише продивився. Таким чином заповіт складений з порушенням процесуальних вимог щодо вчинення правочину.
ОСОБА_1 , з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:
визнати недійсним заповіт від 10 жовтня 2013 року, вчинений ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємцем І. О., реєстровий номер 2841;
застосувати наслідки нікчемного правочину щодо цього заповіту, встановивши що цей заповіт відсутній.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22 травня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 01 серпня 2017 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що згідно медичних документів, висновку експерта № 316-КЕ/2015р/пп, та пояснень свідка ОСОБА_4 ОСОБА_3 під час складання заповіту через стан свого здоров`я не міг власноручно підписати заповіт, оскільки у нього мало місце тремтіння рук, також останній мав значне порушення мовлення (дизартрію). У зв`язку з цим, згідно вимог цивільного закону, нотаріусом було запрошено свідків, у присутності яких складався, підписувався та посвідчувався заповіт, про що зроблено відповідні застереження у документі. Тому дії нотаріуса під час посвідчення оспорюваного заповіту, відповідали вимогам ЦК України.
Посилання позивача на те, що текст заповіту є надрукованим, що дає підстави вважати, що текст заповіту був виготовлений нотаріусом завчасно, суд першої інстанції відхилив, оскільки це посилання ґрунтується лише на припущеннях і не підтверджується відповідними доказами.
Посилання ОСОБА_1 на те, що ОСОБА_3 заповіт уголос не читав, суд апеляційної інстанції відхилив, оскільки допитана як свідок ОСОБА_4, пояснила, що нотаріус сам прочитав заповіт, потім дав прочитати заповідачу та свідкам, і до суду апеляційної інстанції представником відповідача була надана нотаріально посвідчена заява ОСОБА_4, в якій вона підтвердила, що ОСОБА_3 читав заповіт уголос.
Аргументи учасників справи
У серпні 2017 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. При цьому посилалася на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що текст заповіту ОСОБА_3 уголос прочитаний не був, що є підставою для його нікчемності. Зазначає, що нотаріально посвідчена заява ОСОБА_4 є недопустимим доказом. Вважає, що суди неправильно застосували статтю 1248 ЦК України.
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 надала письмові пояснення і заперечення на касаційну скаргу, в яких просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, оскаржені рішення залишити без змін. Заперечення мотивовані безпідставністю доводів касаційної скарги, оскільки позивачем не доведено заявлені позовні вимоги.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Рух справи
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.