ПОСТАНОВА
Іменем України
05 листопада 2019 року
Київ
справа №423/1451/16-а
адміністративне провадження №К/9901/20630/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Тошківської селищної ради Попасницького району Луганської області про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Попасницького районного суду Луганської області від 06.01.2017, прийняту у складі головуючого судді Мазура М.В., та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017, постановлену у складі колегії суддів: Арабей Т.Г. (головуючий), Геращенка І.В., Міронової Г.М.
І. Суть спору
1. У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Попасницького районного суду Луганської області з позовом до Тошківської селищної ради Попасницького району Луганської області, в якому просила суд:
1.1. - визнати дії відповідача щодо відмови у реєстрації за фактичним місцем проживання позивача у кв. АДРЕСА_1 незаконними;
1.2. - зобов`язати відповідача відповідно до законодавства України зареєструвати позивача за фактичним місцем проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 .
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що реєстрація місця проживання є адміністративною дією, яка ніяким чином не може вплинути на володіння чи користування нерухомим майном. На підставі викладеного ОСОБА_1 просила визнати незаконними дії відповідача щодо відмови їй в реєстрації за місцем її фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_3, та зобов`язати відповідача зареєструвати її за цією адресою.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що 23.04.2002 Виконавчим комітетом Первомайської міської ради їй було видано ордер №31 на квартиру АДРЕСА_1 .
4. ОСОБА_1 була зареєстрована за вищевказаною адресою до 10.01.2013, коли знялася з реєстрації у зв`язку з необхідністю оформлення спадщини. В квартирі також був зареєстрований син позивачки ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, проте позивачка зазначає, що проживала разом з сином у спірній квартирі, оскільки у зв`язку з хворобою померлий потребував догляду. Її другий син ОСОБА_3 також був зареєстрований за вищевказаною адресою, проте після одруження 06.10.2011 знявся з реєстрації.
5. Починаючи з моменту реєстрації та до подачі позову, позивачка мешкає в спірній квартирі, на неї оформлені особисті рахунки, вона здійснює оплату комунальних послуг здійснює особистий догляд за квартирою, за власні кошти оформила та провела до квартири газ.
6. 16.03.2016 позивачка звернулася до Тошківської селищної ради із заявою про можливість повторної реєстрації в спірній квартирі, але на початку квітня 2016 року відповідач надав відповідь, а саме протокол засідання житлово-побутової комісії від 31.03.2016 №3, згідно якого позивачці відмовлено у реєстрації у спірній квартирі, оскільки квартира не приватизована, а вибулий член сім`ї втрачає право користування цим приміщенням з дня вибуття.
7. Уважаючи відмову відповідача у реєстрації за фактичним місцем проживання незаконною, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
8. Попасницький районний суд Луганської області постановою від 06.01.2017 у задоволенні позову відмовив.
9. Ухвалюючи таке рішення суд першої інстанції виходив із того, що не встановлено порушеннь з боку відповідача права ОСОБА_1 на реєстрацію місця проживання в спірній квартирі, відтак позов є таким, що не підлягає задоволенню.
10. Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 12.04.2017 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
11. У касаційні скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог.
12. У доводах касаційної скарги позивач вказує, що реєстрація місця проживання особи є адміністративною дією, яка встановлює додатковий зв`язок особи з державою і не є обставиною, яка підтверджує чи спростовує право особи на користування житлом. Реєстрація місця проживання є лише фактом, підтверджуючим місцезнаходження особи і ніяким чином не може вплинути на володіння чи користування нерухомим майном, право на яке встановлюється у визначеному законодавством порядку.
13. Заперечень на касаційну скаргу відповідач не надав.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
14. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
15. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Відповідно до статті 2 Закону України від 11.12.2003 № 1382-ІV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (далі - Закон № 1382-IV) громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
17. За приписами статті 3 зазначеного Закону, реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
18. Статтею 6 Закону № 1382-IV визначено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
19. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.
20. Для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг): письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження; квитанцію про сплату адміністративного збору; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
21. Відповідно до статті 107 Житлового кодексу Української РСР наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім`ї в будь-який час розірвати договір найму. У разі вибуття наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
22. Механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також форми необхідних для цього документів встановлено Правилами реєстрації місця проживання та Порядком передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207(далі - Правила).