ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
05 листопада 2019 року
справа №2а/2470/2302/12
адміністративне провадження №К/9901/23956/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,
суддів - Гончарової І. А., Олендера І. Я. ,
секретар судового засідання Статілко Ю. С.,
за участю представників:
позивача - Севідова О. Ф. керівник за Законом, Севідової Л. А . за довіреністю,
відповідача - Швець О. І. за довіреністю від 15.01.2019 №9/24-13-10-02,
розглянувши в відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернівецькій області
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року у складі суддів Моніча Б.С., Капустинського М.М., Охрімчук І.Г.
ухвалену на підставі заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року
у справі №2а/2470/2302/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мамаївський агропромисловий комбінат"
до Кіцманської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
У вересні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мамаївський агропромисловий комбінат" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Кіцманської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі), у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 07 серпня 2012 року № 0000212300 за формою "Р", яким позивачу визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток підприємств у сумі 1 708 359,00 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 115 851,00 грн; від 18 вересня 2012 року № 0000312300 за формою "Р", яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію з податку на прибуток підприємств у сумі 288 605,25 грн; від 18 вересня 2012 року № 0000302300 за формою "Р", яким позивачу визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 1 974 351,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 387 553,00 грн; від 18 вересня 2012 року № 0011981700 за формою "Р", яким позивачу визначено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 39 155,29 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 10 288,20 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.
13 травня 2013 року Чернівецький окружний адміністративний суд постановою позов задовольнив частково, скасував податкові повідомлення-рішення податкового органу від 07 серпня 2012 року №0000212300, від 18 вересня 2012 року №0000312300, від 18 вересня 2012 року № 0000302300 з мотивів того, що позивачем дотримано вимоги щодо мінімального обсягу частки сільськогосподарського товаровиробництва за наявності умов перебування на фіксованому сільськогосподарському податку у період, що перевірявся. В іншій частині позовних вимог суд відмовив.
27 серпня 2013 року Вінницький апеляційний адміністративний суд скасував постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року та ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні позову Товариства відмовив повністю.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач після укладення договору про спільну діяльність під час його виконання, як особа уповноважена вести облік результатів такої діяльності, повинен був зареєструватися платником податку на додану вартість (СД) та, відповідно, подавати до податкового органу окрему податкову декларацію з податку на додану вартість (СД) разом із податковою декларацією, яка подається за результатами власної діяльності, виписувати податкові накладні окремо на спільну діяльність та окремо на діяльність, пов`язану з власним виробництвом.
У травні 2019 року засновник Товариства ОСОБА_2 звернулася до Сьомого апеляційного адміністративного суду з заявою про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року у справі №2а/2470/2302/12 за нововиявленими обставинами.
18 липня 2019 року Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою задовольнив заяву засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мамаївський агропромисловий комбінат" Тирси Л.А. про перегляд постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року за нововиявленими обставинами, скасував постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року та прийняв нову постанову, якою апеляційну скаргу Кіцманської міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області державної податкової служби України залишив без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року - без змін.
Сьомий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що податковий орган, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності та обґрунтованості прийняття спірних рішень від 07 серпня 2012 року №0000212300, від 18 вересня 2012 року № 0000312300, від 18 вересня 2012 року № 0000302300, у зв`язку з чим вони підлягають скасуванню.
У серпні 2019 року Головне управління ДФС у Чернівецькій області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення Сьомим апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року залишити в силі.
В касаційній скарзі відповідач наголошує про порушення судом апеляційної інстанції пункту 5 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки державну реєстрацію Товариства припинено 31 жовтня 2016 року.
Доводить, що адміністративні суди усіх інстанцій досліджували акт перевірки, де викладено суть виявленого податкового правопорушення. При цьому зміст ухвали Чернівецького апеляційного суду від 28 лютого 2019 року, на яку посилається заявник, не містить посилання на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року, а дає переоцінку змісту акта перевірки як доказу. Податковий орган наполягає на правомірності спірних податкових повідомлень-рішень.
10 вересня 2019 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу після усунення недоліків касаційної скарги, визначених в ухвалі цього ж суду від 23 серпня 2019 року, та витребував справу №2а/2470/2302/12 з Чернівецького окружного адміністративного суду.
16 жовтня 2019 року справа №826/5170/16 надійшла до Верховного Суду.
Касаційний розгляд справи здійснюється у відкритому судовому засіданні відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Аналогічні вимоги містять положення статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.
За приписами частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій матеріального та процесуального права.
Щодо посилання податкового органу на припинення реєстрації Товариства.
В касаційній скарзі відповідач наголошує про порушення судом апеляційної інстанції пункту 5 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01 липня 2019 року №1005495631 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мамаївський агропромисловий комбінат" припинено 31 жовтня 2016 року.
Верховний Суд перевірив вказане твердження податкового органу. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство "перебуває в стані припинення", про що внесено запис 18 липня 2019 року на підставі судового рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи №926/1307-б/15 від 11 квітня 2019 року.
Частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15 травня 2003 року 755-IV встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відтак, Суд визнає необґрунтованим твердження податкового органу про порушення судом апеляційної інстанції пункту 5 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки на час розгляду справи за нововиявленими обставинами 18 липня 2019 року юридична особа не припинена.
Крім того, Сьомий апеляційний адміністративний суд врахував, що згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11 квітня 2019 року задоволено касаційну скаргу засновника ТОВ "Мамаївський агропромисловий комбінат" Тирси Л.А. та передано справу №926/1307-б/15 для розгляду до Господарського суду Чернівецької області на стадії ліквідаційної процедури.
Щодо твердження відповідача про дослідження судами усіх інстанцій акта перевірки, як належного та допустимого доказу.
Сьомий апеляційний адміністративний суд установив, що вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 08 листопада 2016 року, залишеним без змін ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 28 лютого 2019 року, виправдано директора ТОВ "Мамаївський агропромисловий комбінат" ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України. Підставою для обвинувачення ОСОБА_3 слугував акт податкової перевірки, за висновками якого податковим органом винесені спірні податкові повідомлення-рішення.