ПОСТАНОВА
Іменем України
05 листопада 2019 року
Київ
справа №161/1202/17
адміністративне провадження №К/9901/36639/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Луцької об`єднаної державно податкової інспекції ДФС у Волинській області
на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 лютого 2017 року (головуючий суддя - Рудська С.М.)
та на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Гулида Р.М., судді - Довгої О.І., Улицького В.З.)
у справі №161/1202/17
за позовом ОСОБА_1
до виконуючого обов`язки заступника начальника Луцької об`єднаної державно податкової інспекції ДФС у Волинській області Курило Лесі Володимирівни
про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2017 року позивач звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом до виконуючого обов`язки заступника начальника Луцької ОДПІ ДФС у Волинській області Курило Лесі Володимирівни, в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просив: постанову Луцької ОДПІ ГУ ДФС України у Волинській області від 28 грудня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-15 КУпАП скасувати, провадження по справі закрити за відсутністю в його діях події складу адміністративного правопорушення та відповідно пункту 7 статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи спро адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність оскаржуваної постанови з огляду на те, що вона була прийнята за його відсутності і останній не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року позовні вимоги задоволено частково: визнано незаконною та скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АА № 074981 від 28.12.2016, виконуючого обов`язки заступника начальника Луцької ОДПІ ДФС у Волинській області Курило Л.В. складену стосовно ОСОБА_1 за ст. 163-15 ч. 1 КУпАП України. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.
Не погодившись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права просив скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-15 КУпАП прийнята відповідачем в межах його повноважень та у спосіб, встановлений законом.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
12 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 21.10.2016 на підставі направлень Головного управління ДФС у Волинській області посадовими особами відповідача проведено планову виїзну перевірку ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".
За результатами перевірки складено акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 № 499/14-01/32035139 (а.с. 19-27).
07.11.2016 посадовими особами Луцької ОДПІ складено Протокол про адміністративне правопорушення серії АА №411844 відносно директора ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" ОСОБА_1, в якому встановлено порушення позивачем порядку проведення готівкових коштів.
28.12.2016 в.о. заступника начальника Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 1 700 грн за порушення ч. 1 ст. 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.3.)
Надаючи правову оцінку викладеним вище обставинам, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 20.1.41 пункту 20.1 ст. 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право, у тому числі, складати стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом.