ПОСТАНОВА
Іменем України
05 листопада 2019 року
Київ
справа №2а-2243/11/1370
адміністративне провадження №К/9901/13009/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
Суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 2а-2243/11/1370
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області
про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року (головуючий суддя Хома О.П.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року (прийняту у складі: головуючого судді Попка Я.С., суддів - Хобор Р.Б., Обрізка І.М.),
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2011 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - ГУ МВС України у Львівській області, відповідач) з вимогами, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 08.04.2011 року:
- визнати протиправними та скасувати накази ГУ МВС України у Львівській області№100 від 27.01.2011 року та №106 о/с від 06.04.2011 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Миколаївського РВ ГУМВСУ" в частині звільнення його з органів внутрішніх справ;
- поновити на посаді старшого дільничного інспектора Миколаївського РВ ГУ МВС України у Львівській області та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.04.2011 року по день поновлення на роботі.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 07.10.2015 року скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2011 року, якими у задоволенні позову було відмовлено, та скасовано оскаржувані накази і поновлено ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на займаній посаді з 06.04.2011 року.
В частині позовних вимог про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
У зв`язку з цим ОСОБА_1 подав заяву про уточнення позовних вимог від 03.11.2015 року, в якій з посиланням на норми частини 3 статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), абзацу 4 пункту 32 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" та пункти 2,10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою КМУ від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100), просив:
- стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.04.2011 року по день поновлення його на роботі.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що відповідно до підпункту "з" пункту 1 Порядку № 100 він застосовується у випадку обчислення середньої заробітної плати за вимушений прогул.
Відповідно до положень пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Позивач вважає, що його вини у тому, що адміністративний позов розглядався більше року немає, тому вважає, що слід стягнути заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Просив задовольнити вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06.04.2011 по день поновлення його на роботі.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
2. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Стягнуто з ГУ МВС України у Львівській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 06.04.2011 по 05.11.2015 в сумі 78640 грн 89 коп.
Постанову суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 2043 грн 14 коп звернуто до негайного виконання.
3. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що адміністративний позов ОСОБА_1 про поновлення його на посаді в органах внутрішніх справ розглядався більше одного року.
З досліджених судом матеріалів справи № 2а-2243/11/1370 не встановлено вини ОСОБА_1 у такому тривалому розгляді його позову, оскільки справа понад три роки перебувала у Вищому адміністративному суді України за відсутності будь-яких клопотань чи заяв позивача про відкладення розгляду його касаційної скарги.
Ураховуючи встановлені судом фактичні обставини, відсутності вини ОСОБА_1 у розгляді його позову про поновлення на посаді понад один рік та виходячи із системного аналізу положень пункту 24 Положення, частини другої статті 235 КЗпП України та пункту 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року, суд дійшов висновку, що стягненню підлягає заробітна плата за весь час вимушеного прогулу з 06.04.2011 по 05.11.2015 включно.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
4. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року апеляційну скаргу ГУ МВС України у Львівській області залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року у справі №2а-2243/11/1370 залишено без змін.
5. Апеляційний суд прийшов до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування.
Суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про відсутність вини позивача в тривалому розгляді справи і що позовні вимоги щодо стягнення заробітної плати за весь час вимушеного прогулу підлягають задоволенню з 06.04.2011 до 05.11.2015 включно.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. У березні 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ГУ МВС України у Львівській області, яка в січні 2018 року передана на розгляд до Верховного Суду.
У касаційній скарзі скаржник просить:
- скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року;
- ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
7. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу.
7.1. Скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень допущено порушення норм матеріального та процесуального права, тому такі рішення є незаконними.
7.2. Скаржник зазначає, що спірні правовідносини пов`язані з проходженням позивачем публічної служби, а тому до цих правовідносин має бути застосоване Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ та стягнуто грошове забезпечення за час вимушеного прогулу не більше ніж як за один рік.
Крім того, відповідач не погоджується з сумою середнього заробітку за час вимушеного прогулу та вважає, що судами попередніх інстанцій було безпідставно стягнуто з відповідача на користь позивача грошове утримання за час вимушеного прогулу в сумі 78640 грн.
8. Позивач заперечення на касаційну скаргу не подавав.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 працював в органах внутрішніх справ з липня 2002 року по 06 квітня 2011 року.
10. Наказом ГУМВС України у Львівській області від 06 квітня 2011року №106о/с майора міліції ОСОБА_1, дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Миколаївського районного відділу ГУМВС України у Львівській області звільнено з органів внутрішніх справ України у запас Збройних Сил України за п. 64 "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (далі - Положення).
Даний наказ виданий на підставі наказу ГУМВС України у Львівській області від 27.01.2011 №100.
11. Наказом ГУМВС України у Львівській області від 27.01.2011 № 100 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Миколаївського РВ ГУМВС України у Львівській області" за грубе порушення службової дисципліни, що виразилось у вживанні спиртних напоїв та перебуванні на службі в стані алкогольного сп`яніння, у відповідності до ст. 12 Дисциплінарного статуту ОВС України на старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Миколаївського районного відділу ГУМВС України у Львівській майора міліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ.