ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 910/8730/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. (головуючий), судді - Кролевець О.А., Ткач І.В.,
здійснивши перегляд у порядку письмового провадження касаційної скарги Житлово-будівельного кооперативу "Зварювальник-2"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя Привалов А.І.)
від 06.06.2019
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Пашкіна С.А., судді - Мартюк А.І., Сітайло Л.Г.)
від 06.08.2019
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до Житлово-будівельного кооперативу "Зварювальник-2"
про стягнення 277 142,71 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
1.1. У липні 2018 року Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (надалі - ПрАТ "АК "Київводоканал", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Зварювальник-2" (надалі - ЖБК "Зварювальник-2", відповідач) про стягнення 277 142,71 грн, з яких: 225 590,43 грн - основного боргу за водопостачання та водовідведення, 5184,57 грн інфляційних втрат, 2 189,18 грн. 3% річних, 21619,49 грн - пені, 22 559,04 грн - штрафу.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору на послуги водопостачання та водовідведення № 9399/4-13 від 15.05.2001 щодо оплати наданих послуг у період травень-грудень 2015 року.
1.3. Позовна заява обґрунтована такими обставинами:
1.3.1. 15.05.2001 між позивачем (постачальником) та відповідачем (абонентом) було укладено договір № 9399/4-13 на послуги водопостачання та водовідведення (надалі - договір), відповідно до пункту 1 якого постачальник зобов`язався постачати абоненту питну воду, приймати каналізаційні стоки, які не перевищують граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин, а абонент зобов`язується оплачувати надані послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України.
1.3.2. Відповідно до пунктів 3.1-3.3 договору, кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника. Якщо водолічильники тимчасово знято представником постачальника або їх зіпсовано не з вини абонента, кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці за показниками водолічильників. У разі роботи водолічильників менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою роботи водолічильника, але не менше 10-ти днів. Такий порядок зберігається до установки нового водолічильника і перерахунок за попередній час не проводиться. Якщо водолічильники відсутні, постачальник визначає інший спосіб обліку використаної води, передбачений Правилами.
1.3.3. Кількість стічних вод, згідно пункту 3.4 договору, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника.
1.3.4. Абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому чинним законодавством у п`ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи (п. 3.6 договору).
1.3.5. Згідно з пунктом 3.7 договору, у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, абонент зобов`язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноваженого представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.
1.3.6. Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 договору, цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.
1.3.7. Позивач зазначає, що у період з 01.05.2015 по 31.12.2015 ним надано відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення за кодами № 3-514 та №3-50514 на загальну суму 258969,06 грн, на підтвердження чого надано розгорнутий розрахунок, розшифровки рахунків абонента, платіжні вимоги доручення, акти про зняття показань з приладу обліку, підписані позивачем та представником абонента.
1.3.8. Зведеними відомостями розщеплення сплат та витягами з реєстрів наданих пільг (реєстрів розподілу сум на відшкодування пільг по оплаті водопостачання та водовідведення) підтверджується здійснення розрахунку за надані позивачем послуги у розмірі 33 378,63 грн.
1.3.9. Позивач стверджує, що відповідач, в порушення частини 2 статті 22 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", не виконав свої обов`язки щодо своєчасної сплати за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення.
1.3.10. Також позивач стверджує, що неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати коштів за водопостачання та водовідведення унеможивлює вчасно проводити розрахунки з постачальниками за енергоносії, реагенти та інші матеріали, необхідні для виконання основних його функцій.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.
2.1. Справа розглядається повторно.
2.2. У постанові Верховного Суду від 25.03.2019 суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій вказав, що:
- суди не врахували умови договору щодо обов`язку позивача постачати відповідачу питну воду, приймати каналізаційні стоки, а останній зобов`язався оплачувати надані послуги у п`ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи;
- споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт надання послуг підтверджено первинними документами, а саме актами про зняття показань приладів обліку, які підписані представниками обох сторін;
- не отримання відповідачем платіжного документа та не звернення до позивача згідно з пунктом 6.5 Договору, не звільняють відповідача від оплати отриманих послуг.
2.3. За результатами нового розгляду, Господарським судом міста Києва від 06.06.2019 прийнято у справі №910/8730/18 рішення, яким позовні вимоги ПрАТ "АК "Київводоканал" до ЖБК "Зварювальник-2" про стягнення 277 142,71 грн задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 225 590,43 грн та судовий збір. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
2.4. Задовольняючи позов в частині стягнення основної заборгованості суд першої інстанції виходив з того, що договір № 9399/4-13 від 15.05.2001 є безстроковим, доказів припинення або розірвання договору в установленому законом порядку матеріали справи не містять.
2.5. Суд першої інстанції також вказав, що наявність укладених фізичними особами та власниками (наймачами, орендарями) житлових приміщень/квартир, як споживачами, у період з 01.10.2015 по 31.12.2015 договорів про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, не нівелюють обов`язку відповідача сплати вартість наданих позивачем послуг, у період щодо якого відсутні докази того, що споживачем (абонентом) наданих позивачем послуг були інші особи, а не відповідач.
2.6. Також Господарський суд міста Києва вказав, що неотримання відповідачем платіжного документа та не звернення до позивача згідно з пунктом 6.5 договору не звільняє відповідача від оплати отриманих послуг.
2.7. Відмовляючи в частині стягнення пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат суд першої інстанції виходив з того, що у суду відсутня можливість визначити початок періоду, з якого боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, та відповідно з якого підлягає застосуванню до нього відповідальність за невиконання прийнятих на себе зобов`язань, оскільки позивачем не надано ні доказів пред`явлення платіжних документів до банківської установи, ні доказів вручення відповідачу платіжних документів з урахуванням умов п. 6.5. договору.
2.8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2019 залишено без змін.
3. Короткий зміст вимоги касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та виклад позиції інших учасників справи.
3.1. 30.08.2019 ЖБК "Зварювальник-2" звернувся з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2019, у справі №910/8730/18, в якій просив скасувати повністю судові рішення, а справу передати на новий розгляд.
3.2 В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій:
3.2.1. в порушення вимог прикінцевих положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-IV від 24.06.2004 не врахували, що договір №9399/4-13 від 15.05.2001 втратив чинність;
3.2.2. в порушення статей 21, 29 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" не врахували, що саме споживачі (власники квартир), з якими позивач зобов`язаний був укласти відповідні договори повинні відшкодовувати вартість спожитої води та наданих послуг по водовідведенню.
3.3. Також заявник вказав, що відсутність письмової форми договору між позивачем та споживачами (власниками квартир ЖБК "Зварювальник-2") з 26.04.2014 не звільняє споживачів сплачувати отримані послуги з холодного водопостачання та водовідведення.
3.4. ПрАТ "АК "Київводоканал" подало відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого проти поданої касаційної скарги заперечувало та просило залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін. Позивач зазначав, що змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії" від 10.04.2004 № 1198-VII було надано позивачу лише право укладати договори безпосередньо з фізичними особами - мешканцями багатоквартирних будинків та залишено можливість споживачам (юридичним особам) отримувати послуги на підставі вже укладених договорів (як колективний споживач), тому внесення змін до Закону України "Про житлово - комунальні послуги" автоматично не змінює та не скасовує ті договори, які були укладені позивачем як виробником - ліцензіатом з юридичними особами.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство.
4.1. Судами попередніх інстанцій встановлено, що факт надання послуг у спірний період підтверджено первинними документами, а тому відповідач повинен відшкодувати їх вартість у сумі, заявлений до стягнення.
4.2. Верховний Суд не погоджується з такими висновками з огляду на таке.
4.3. За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.