ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Князєва В. С., Антонюк Н. О., Бакуліної С. В.,
22 жовтня 2019 року
м. Київ
у справі № П/800/525/16
провадження № 11-527заі19
за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України (далі - ВРУ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Вища рада правосуддя (далі - ВРП), про визнання протиправною та скасування постанови про звільнення з посади судді у зв`язку з порушенням присяги
У вересні 2016 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень просила визнати протиправною та скасувати Постанову ВРУ
від 29 вересня 2016 року № 1624-VIII про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Солом`янського районного суду міста Києва у зв`язку з порушенням присяги
судді відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 126 Конституції України (далі - Постанова ВРУ).
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням
від 22 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 задовольнив.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із того, що відповідач допустив порушення принципів адміністративної процедури, визначених у пунктах 1, 3, 9 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), що полягали у вчиненні дій з розгляду питання про звільнення позивача з посади судді та прийнятті постанови про звільнення позивача з посади судді не в межах закону, зокрема, статті 216-1 Регламенту ВРУ, необґрунтовано, та без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішень. Порушення ВРУ цих принципів виключає висновок про правомірність вирішення відповідачем питання про звільнення позивача з посади судді та законність прийнятої постанови про звільнення ОСОБА_1 з посади судді. Оскільки ВРУ порушила спосіб реалізації владних управлінських функцій, то прийнята за таких порушень Постанова ВРУ про звільнення ОСОБА_1 з посади судді у зв`язку з порушенням присяги є протиправною, а порушені права позивача підлягають захисту.
Не погодившись із таким судовим рішенням з підстави порушення судом першої інстанції норм матеріального права та всупереч положенням процесуального права, оскільки суд не повно з`ясував всі обставини у справі, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, ВРУ подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.
За наслідками розгляду цієї справи Велика Палата Верховного Суду постановою
від 22 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ВРУ залишила без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 квітня 2019 року - без змін.
При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що допущені ВРУ порушення розгляду питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді на пленарному засіданні п`ятої сесії ВРУ восьмого скликання 29 вересня 2016 року свідчать про вчинення відповідачем неправомірних дій з розгляду такого питання, а тому висновок суду першої інстанції про визнання протиправною та скасування Постанови ВРУ від 29 вересня 2016 року № 1624-VIII є правильним.
Відповідно до частини третьої статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку.
Ми не погоджуємося з висновком Великої Палати Верховного Суду стосовно прийнятого рішення і його мотивації з огляду на таке.
Задовольняючи позов суди виходили з того, що під час прийняття ВРУ оскаржуваної Постанови було порушено процедуру звільнення ОСОБА_1 з посади судді, зокрема щодо неналежного повідомлення її про проведення засідання ВРУ, до того ж розгляд питання про звільнення позивача з посади судді відбувся за її відсутності.
Порядок підготовки і проведення сесій ВРУ, її засідань, формування державних органів, законодавчу процедуру, процедуру розгляду інших питань, віднесених до ї