Постанова
Іменем України
30 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 420/1730/17
провадження №51-2798 км 19
Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду:
головуючого Чистика А. О.,
суддів Вус С. М., Святської О. В.
за участю:
секретаря судового засідання Тімчинської І.В.,
прокурора Парусова А. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Черненко С. С., яка брала участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Луганського апеляційного суду від 15 травня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130510000362, за обвинуваченням ОСОБА_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, з середньої освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: Новопсковським районним судом Луганської області від 24 листопада 2016 року за ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі КК України) до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування основного покарання з іспитовим строком на 1 рік, який згідно матеріалів кримінального провадження зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_3, за ч. 3 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Новопсковського районного суду Луганської області від 12 лютого 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, з випробуванням на 2 (два) роки якщо він протягом зазначеного строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього в силу статті 76 КК України обов`язки - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що 02.10.2017 приблизно о 23 годині 00 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився по АДРЕСА_2, де в нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, керуючись корисливими мотивами, переслідуючи мету незаконної наживи та збагачення, діючи умисно та протиправно, ОСОБА_1, обійшов територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, та підійшовши зі сторони огороду, незаконно проник на територію зазначеного домоволодіння шляхом відчинення дерев`яних дверей, які ведуть до двору. Далі останній, незаконно перебуваючи на території зазначеного домоволодіння, а саме поблизу будинку, біля воріт, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, оскільки потерпілий ОСОБА_2 за місцем проживання був відсутній, таємно викрав відцентрований електронасос марки "Нeltz", поливний шланг та металеву конструкцію із 2-х кранів та 2-х трубок, загальна вартість яких, згідно висновку експерта № 062/10/17 від 18.10.2017, складає 1155 грн. 75 коп., та металевої труби, вартість якої, згідно довідки виданої ТОВ "Компанія Максімет" від 22.10.2017, складає 28 грн. 00 коп. Після цього, ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, звернувши викрадене майно на свою користь, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 1183 грн. 75 коп.
Ухвалою Луганського апеляційного суду від 15 травня 2019 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Луганської області Мички Віталія Івановича - залишено без задоволення, а вирок Новопсковського районного суду Луганської області від 12 лютого 2018 року щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України - без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особи засудженого внаслідок м`якості, просить ухвалу апеляційного суду стосовно ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що суд при звільненні засудженого від покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України не врахував, що він вчинив злочин в період іспитового строку. У зв`язку з цим призначене ОСОБА_1 покарання з випробуванням є занадто м`яким. Судами належним чином не враховано особу засудженого, а також зміст досудової доповіді органу пробації, в якому ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення як дуже високий та висновок цього органу про те, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства. Також послався на те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) та є невмотивованою.
Позиції інших учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор Парусов А. М. вважав касаційну скаргу обґрунтованою та просив її задовольнити.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину та кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 185 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
В той же час прокурор посилається на незаконність ухвали суду апеляційної інстанції через порушення судом апеляційної інстанції вимог ст. 419 КПК України, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме м`якість призначеного покарання через застосування ст. 75 КК України та звільнення засудженого від відбування покарання.
Зі змісту ст. 370 КПКУкраїни, у якій визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.