Постанова
Іменем України
09 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 632/806/16-ц
провадження № 61-34220св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Первомайського районного нотаріального округу Вовк Ірина Василівна, Виконавчий комітет Первомайської міської ради Харківської області, приватний нотаріус Первомайського районного нотаріального округу Васильєва Світлана Іванівна,
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_8
відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,
треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Карташова Світлана Іванівна, ОСОБА_9 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 02 грудня 2016 року у складі судді Кочнєва О. В. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 03 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Швецової Л. А., Котелевець А. В., Колтунової А. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року позивач за первісним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Первомайського районного нотаріального округу Вовк І. В., Виконавчий комітет Первомайської міської ради Харківської області, приватний нотаріус Первомайського районного нотаріального округу Васильєва С. І., про визнання правочинів недійсними, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Первісний позов з урахуванням уточнених позовних вимог обгрунтований тим, що у березні 2016 року йому з власних джерел стало відомо, що спірна квартира, яку він вважає своєю власністю, вибула з його володіння поза його волею протиправним шляхом, оскільки право власності на неї було спочатку відновлено за дублікатом свідоцтва про право власності на майно за ОСОБА_8 24 липня 2012 року, згодом на підставі договору дарування від 06 лютого 2016 року перейшло від ОСОБА_8 до ОСОБА_4, на підставі договору купівлі-продажу від 30 квітня 2016 року право власності на спірну квартиру перейшло до ОСОБА_9 .
Усі вказані дії позивач вважає такими, що були здійснені всупереч законодавству, оскільки він на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 16 серпня 2010 року придбав у власність спірну квартиру у ОСОБА_8 за 100 000,00 грн, вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Карташовою С. І.,зареєстрований нею в реєстрі за № 2550 та окремо в реєстрі правочинів за № 4073792.
Відповідно до пункту 12 договору купівлі-продажу від 16 серпня 2010 року ОСОБА_8 зобов`язувалася звільнити продану нею квартиру від особистих речей та знятися з реєстраційного обліку за адресою відчужуваної квартири до 16 лютого 2011 року, що вона не зробила, у зв`язку з чим позивач не міг належним чином користуватися квартирою.04 квітня 2011 року щодо нього був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з чим він не міг належним чином захистити свої права. Укладений ОСОБА_8 та ОСОБА_4 06лютого 2016 року договір дарування вважає фіктивним, як і укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 30квітня 2016 року договір купівлі-продажу спірної квартири, оскільки вони здійснені з метою приховати майно віддійсного власника шляхом багаторазового переходу права власності на майно. Також ОСОБА_1 надав суду додаткові письмові пояснення від 21 вересня 2016 року, в яких, після ознайомлення із зустрічним позовом ОСОБА_8 , вказував, що договір купівлі-продажу спірної квартири відбувся без його державної реєстрації, оскільки чинна на той час редакція статті 334 ЦК України передбачала перехід права власності лише після укладення договору купівлі-продажу квартири, а не його державної реєстрації.
У вересні 2016 року ОСОБА_8 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Карташова С. І., Кучерук О. А., про визнання договору купівлі-продажу удаваним і недійсним.
Зустрічний позов обгрунтований тим, що 16 серпня 2010 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 укладений договір позики, згідно з яким ОСОБА_1 позичив ОСОБА_8 грошові кошти у розмірі 80 000,00 грн, які вона повинна була повернути у розмірі 100 000,00 грн з урахуванням відсотків за користування коштами через 6 місяців після укладання договору. Для виконання вказаного зобов`язання ОСОБА_1 просив надати відповідне забезпечення, яким за домовленістю сторін стала спірна квартира у м. АДРЕСА_1, яка в разі невиконання угоди між сторонами щодо повернення коштів повинна була перейти у власність ОСОБА_1
Додатковою угодою сторін обумовлено, що всі оригінали правовстановлюючих документів на квартиру ОСОБА_8 повинна була після укладення угоди надати ОСОБА_1
ОСОБА_8 отримала обумовлені сторонами кошти від ОСОБА_1 , уклавши при цьому договір купівлі-продажу спірної квартири та надавши ОСОБА_1 оригінали правовстановлюючих документів на квартиру, яка їй належала. В обумовлений сторонами строк ОСОБА_8 та її чоловік зобов`язання виконали у повному обсязі, гроші з відповідними відсотками повернули, при цьому ОСОБА_1 відмовлявся писати розписки про отримання коштів, зазначаючи, що такі розписки можна використати для притягнення його до юридичної відповідальності за порушення умов видачі позик на узгоджену сторонами суму (ліцензійна діяльність виключно за ліцензіями Національного банку України для банківських установ або Нацкомфінпослуг для інших небанківських фінансових установ). Після виконання умов договору ОСОБА_8 ОСОБА_1 взятих на себе зобовʼязаньз повернення оригіналів правовстановлюючих документі на спірну квартиру не виконав та документи не повернув, посилаючись на свою зайнятість, а згодом ОСОБА_8 вимушена була, на її думку, спілкуватися з братом позивача за первіснимпозовом, оскільки позивач зник у не відомому їй напрямку. Після року спілкування з вказаною особою позивач вимушена була зайнятися відновленням документів у встановлений законодавством спосіб, а саме отримали дублікатів свідоцтва про право власності на вказану квартиру, після чого розпорядилася спірною квартирою у лютому 2016 року на користь своєї дочки. Оскільки дочка потребувала коштів, 13 квітня 2016 року вона продала квартиру ОСОБА_9 , яка є знайомою ОСОБА_8 .
На фіктивність договору купівлі-продажу квартири, на її думку, вказує відсутність у неї та її сім`ї станом на 2010 рік іншого житла, відсутність дозволу органу опіки та піклування на реалізацію житла, оскільки дочка ОСОБА_8 - ОСОБА_4 на час укладення договору була неповнолітньою, занадто низька вартість квартири, оплата ОСОБА_8 за комунальні послуги за квартиру до моменту її відчуження у 2016 році та деякі інші обставини.
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 15 вересня 2016 року зустрічний позов ОСОБА_8 об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 02 грудня 2016 року у первісному позові ОСОБА_1 про визнання правочинів недійсними, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено.
У зустрічному позові ОСОБА_8 про визнання договору купівлі-продажу удаваним і недійсним відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру не набув, оскільки не зареєстрував у встановленому порядку своє право власності у відповідного державного реєстратора на той час, а саме у Комунальному підприємстві "Первомайське міське бюро технічної інвентаризації". У ОСОБА_1 для такої реєстрації до моменту обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 04 квітня 2011 року (т. 1, а. с. 9) було майже сім місяців, за які він вказане право не оформив, тому у задоволенні заявлених ним позовних вимог (враховуючи, що вони є похідними від первинної вимоги щодо переходу права власності на квартиру) відмовлено за їх безпідставністю.
Щодо зустрічного позову ОСОБА_8 суд зазначив, що на підставі допиту ОСОБА_8 як свідка 01 грудня 2016 року, відсутності реєстрації за ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру до моменту обрання йому запобіжного заходу у період з 16 серпня 2010 року до 04 квітня 2011 року і того факту, що ОСОБА_1 відмовився виконувати ухвалу суду від 05 жовтня 2016 року про особисту участь у судовому засіданні, дійшов висновку, що ОСОБА_1 не бажав надавати суду дійсні подробиці угоди між ним та ОСОБА_8
Доводи ОСОБА_8 , що вартість належної їй квартири на момент укладання правочину 16 серпня 2010 року не відповідала реальній вартості такого типу вторинного житла у м. Первомайський Харківської області на той час, суд до уваги не взяв, оскільки жодних доказів в суперечстатті 60 ЦПК України2004 року на підтвердження вказаного факту ОСОБА_8 та її представник суду не надали.
Підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову є пропуск строків звернення до суду, враховуючи, що ОСОБА_8 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою лише 15 вересня 2016 року щодо правочину, який мав місце 16 серпня 2010 року.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 03 серпня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_16 відхилено. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 - ОСОБА_17 відхилено. Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 02 грудня 2016 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що право власності на спірну квартиру підлягало державній реєстрації у Комунальному підприємстві "Первомайське бюро технічної інвентаризації", позивач за первісним позовом своїм правом не скористався. Оскільки відповідно до статей 210 та 640 ЦК України момент вчинення правочину пов`язується з державною реєстрацією, тому він не є укладеним і не створюєх прав та обов`язків для сторін.
ОСОБА_8 звернулася до суду з позовом лише 15 вересня 2016 року щодо визнання недійсним правочину, що був укладений 16 серпня 2010 року. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, який повно та всебічно дослідив обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в первісному позові ОСОБА_1 до ОСОБА_8 та зустрічному позові ОСОБА_8 до ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 02 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 03 серпня 2017 року? у якій просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
05 вересня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою й витребувано справу.
30 жовтня 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення ОСОБА_9 на касаційну скаргу.
У червні 2018 року справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з розпорядженням від 04 червня 2019 року № 564/0/226-19 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", відповідно до пунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року №7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" справу відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями призначено судді-доповідачеві Олійник А. С.
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не взяли до уваги, що договір купівлі-продажу квартири був зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за № 4073792, про що нотаріусом видано витяг з Державного реєстру правочинів від 16 серпня 2010 року № 8889591.
Згідно з пунктом 3 цього договору продаж квартири вчинено за 100 000,00 грн, які ОСОБА_8 одержала особисто від ОСОБА_1 готівкою ще до підписання договору. Своїм підписом підтвердила факт повного розрахунку.
ОСОБА_8 погодилася з умовами договору.
Відповідно до підпункту 1 пункту 12 договору відповідач зобовʼязалась звільнити спірну квартиру від особистих речей та знятися з реєстраційного обліку до 16 лютого 2011 року, проте своїх зобовʼязань за договором не виконала. Водночас 24 липня 2012 року у Виконавчому комітеті Первомайської міської ради протиправно отримала дублікат свідоцтва про право власності від 24 липня 2012 року САС № 372592.
Протиправність дії ОСОБА_8 свідчить про незаконне позбавлення позивача права власності на спірну квартиру.
Суди належним чином не зʼясували, чи вимагалося законом на день укладення в нотаріальній формі договору купівлі-продажу квартири для набуття на неї прав власності додатково проводити державну реєстрацію права в Комунальному підприємстві "Первомайське міське бюро технічної інвертаризації".