Постанова
Іменем України
09 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 466/3239/14-ц
провадження № 61-34007св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 листопада 2016 року у складі судді Зими І. Є. та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 10 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Копняк С. М., Бойко С. М., Ніткевича А. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про визнання спільним майна та поділ майна подружжя.
Уточнена позовна заява мотивована тим, що з 06 вересня 2003 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. За час перебування сторін у шлюбі вони придбали спільне майно, зокрема, садовий будинок загальною площею 11,8 кв. м та земельну ділянку площею 0,0586 га, що знаходяться у АДРЕСА_1, а також дві земельні ділянки площею 0,0586 га кожна, які розташовані на території Львівської міської ради (урочище Клепарів, кооперативне садівниче товариство "Пенсіонер").
Крім того, під час спільного проживання 14 липня 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладений договір позики, відповідно до якого він позичив у ОСОБА_4 288 135 грн, що в еквівалентні 57 000 доларів США, терміном до 27 липня 2005 року, без нарахування процентів за користування позикою.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати садовий будинок, що складається з однієї кімнати, літньою житловою площею 8,0 кв. м, загальною площею 11,8 кв. м та земельну ділянку площею 0,0586 га, що знаходяться у АДРЕСА_1, дві земельні ділянки площею 0,0586 га кожна, які розташовані на території Львівської міської ради (урочище Клепарів, кооперативне садівниче товариство "Пенсіонер"), а також зобов`язання за договором позики від 14 липня 2005 року перед ОСОБА_4 на суму 422 407 грн 10 коп., спільним майном подружжя; припинити право власності ОСОБА_2 на садовий будинок загальною площею 11,8 кв. м та земельну ділянку площею 0,0586 га, що знаходяться у АДРЕСА_1 з виплатою їй матеріальної компенсації вартості її частки та визнати за ним право власності на вищезгаданий будинок і земельну ділянку; визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку в цілому площею 0,0578 га, яка розташована на території Львівської міської ради (урочище Клепарів, кооперативне садівниче товариство "Пенсіонер") визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку в цілому площею 0,0578 га, яка розташована на території Львівської міської ради (урочище Клепарів, кооперативне садівниче товариство "Пенсіонер").
У січні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_3, про визнання спільним майна та поділ майна подружжя.
Уточнена позовна заява мотивована тим, що 06 вересня 2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був зареєстрований шлюб. За час шлюбу вони придбали спільне майно, яке складається із садового будинку загальною площею 11,8 кв. м та земельної ділянки площею 0,0586 га, що знаходяться у АДРЕСА_1, двох земельних ділянок площею 0,0586 га кожна, які розташовані на території Львівської міської ради (урочище Клепарів, кооперативне садівниче товариство "Пенсіонер").
Крім цього, 14 липня 2005 року ОСОБА_1 придбав 15/100 частини приміщення магазину (позначені в плані будівлі цифрами 9/49.4; 10/29.8; 11/14.2; 12/1.9; 13/1.7) площею 97,0 кв. м на АДРЕСА_3 .
Ураховуючи викладене, ОСОБА_2 просила суд визнати спільною сумісною власністю подружжя земельну ділянку для ведення садівництва АДРЕСА_4, площею 0,0578 га, кадастровий номер 4610137500:10:004:0133, що знаходиться у м. Львові (урочище "Клепарів", кооперативне садівниче товариство "Пенсіонер"), земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,0578 га, що знаходиться у АДРЕСА_1 садівниче товариство "Пенсіонер"), садовий будинок загальною площею 11,8 кв. м та земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,0586 га, кадастровий номер 4610137500:10:004:0134, що знаходиться у м. АДРЕСА_1 кооперативне садівниче товариство "Автобусник") , а також 15/100 частини приміщення магазину (позначені в плані будівлі цифрами 9/49.4; 10/29.8; 11/14.2; 12/1.9; 13/1.7) площею 97,0 кв. м на АДРЕСА_3 . Визнати за ОСОБА_2 право особистої власності на земельну ділянку для ведення садівництва АДРЕСА_4, 1/2 частини садового будинку загальною площею 11,8 кв. м та 1/2 частини земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,0586 га у АДРЕСА_1), а також право особистої власності на нежитлове приміщення площею 49,4 кв. м (позначене на технічному плані індексом 9/49.4) на АДРЕСА_3 ; визнати за ОСОБА_1 право особистої власності на земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,0578 га, що знаходиться у м. Львові (урочище Клепарів, кооперативне садівниче товариство "Пенсіонер"), 1/2 частини садового будинку загальною площею 11,8 кв. м та 1/2 частини земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,0586 га у АДРЕСА_1), а також нежитлове приміщення площею 47,6 кв. м (позначене на технічному плані індексами 10/29.8; 11/14.2; 12/1.9; 13/1.7) на АДРЕСА_4 ; стягнути з ОСОБА_2, як співвласника 1/2 ідеальної частки земельних ділянок площею 49,4 кв. м, компенсацію на користь ОСОБА_1, як співвласника другої частки - 47,6 кв. м, грошову компенсацію у розмірі 15 152 грн 04 коп.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 08 листопада 2016 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення садівництва АДРЕСА_4, площею 0,0578 га, кадастровий номер 4610137500:10:004:0133, що знаходиться у м. Львові (урочище Клепарів, кооперативне садівниче товариство "Пенсіонер"); земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,0578 га, що знаходиться у м. Львові (урочище Клепарів, кооперативне садівниче товариство "Пенсіонер"), придбану ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28 квітня 2004 року, що посвідчений приватним нотаріусом Бєлопольською І. Р.; садовий будинок загальною площею 11,8 кв. м та земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,0586 га, кадастровий номер 4610137500:10:004:0134, у АДРЕСА_1
Визнано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,0578 га, що знаходиться у м. Львові (урочище Клепарів, кооперативне садівниче товариство "Пенсіонер"), придбану на підставі договору купівлі-продажу від 28 квітня 2004 року, що посвідчений приватним нотаріусом Бєлопольською І. Р.
Визнано право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку для ведення садівництва АДРЕСА_4, площею 0,0578 га, кадастровий номер 4610137500:10:004:0133, що знаходиться у м. Львові (урочище Клепарів, кооперативно-садівничому товаристві "Пенсіонер".
Визнано право власності ОСОБА_1 на 1/2 частки садового будинку загальною площею 11,8 кв. м та 1/2 частки земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,0586 га, кадастровий номер 4610137500:10:004:0134, у АДРЕСА_1).
Визнано право власності ОСОБА_2 на 1/2 частки садового будинку загальною площею 11,8 кв. м та 1/2 частки земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,0586 га, кадастровий номер 4610137500:10:004:0134, у АДРЕСА_1).
У іншій частині первісного та зустрічного позовів відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що земельна ділянка площею 0,0578 га та земельна ділянка для ведення садівництва АДРЕСА_4, площею 0,0578 га, кадастровий номер 4610137500:10:004:0133, є однаковими за площею, та розташовані на території одного кооперативного садівничого товариства "Пенсіонер" на території Львівської міської ради (урочище Клепарів), тому слід визнати право особистої власності на спірні земельні ділянки за кожним з подружжя. Враховуючи висновок судової інженерно-технічної експертизи від 17 листопада 2014 року № 2396/2397/2398/2399, поділ садового будинку та земельної ділянки площею 0,0586 га, що знаходяться у м. Львів (урочище Клепарів, кооперативне садівниче товариство "Автобусник") технічно неможливий, тому було визнано за кожною із сторін 1/2 частини зазначеного майна. Безпідставними є вимоги ОСОБА_1 про припинення права на частку у спірному майні колишньої дружини та виділення йому на праві власності такого, оскільки в порушення вимог статті 71 СК України ОСОБА_1 не було внесено коштів на депозит суду як грошову компенсацію замість частки ОСОБА_2 та відсутня її згода на отримання такої компенсації.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 14 липня 2005 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівська гарнізонна база" (далі - ТОВ "Львівська гарнізонна база") та ОСОБА_1, останній придбав у ТОВ "Львівська гарнізонна база" 15/100 частини приміщення магазину на вул АДРЕСА_3 . Кошти на придбання спірного приміщення 14 липня 2005 року ОСОБА_1 позичив у ОСОБА_4, у зв`язку з цим зазначене майно не може бути спільною власністю подружжя.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 10 квітня 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 відхилено, рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 листопада 2016 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції постановив, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням вимог частини першої статті 70 СК України та частини другої статті 372 ЦК України, відповідно до яких у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано встановив відсутність спільної участі подружжя коштами або працею в набутті 15/100 частини приміщень магазину на АДРЕСА_3, а також те, що спірні приміщення було передано Приватному підприємству "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" для повторної організації та проведення торгів на виконання зобов`язання за договором позики.
Короткий зміст доводів касаційної скарги та її вимог
У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просив скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 10 квітня 2017 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають критеріям законності та обґрунтованості. Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи судові рішення, не врахували, що право власності ОСОБА_3 на 15/100 частини нежитлових приміщень площею 97,0 кв. м на АДРЕСА_3 припинено, спірні нежитлові приміщення є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки були придбані ними під час перебування у шлюбі, тому спірне майно належить подружжю у рівних частках. При розгляді цієї цивільної справи суди попередніх інстанцій не дослідили інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03 квітня 2015 року, відповідно до якої станом на 16 квітня 2015 року власником спірних нежитлових приміщень є ОСОБА_1, а підставою виникнення права власності зазначено договір купівлі-продажу від 14 липня 2005 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Шахрай С. О.
Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій неправомірно на підставі статті 65 СК України визнали отриману ОСОБА_1 позику його особистим боргом, не урахувавши, що ОСОБА_2 давала згоду на укладання договору позики.
Таким чином, поза увагою суду залишилася та обставина, що позика надавалася одному з подружжя для придбання спірних нежитлових приміщень в інтересах сім`ї, отже, спірне приміщення є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а тому відповідно до статей 69, 70 СК України вона підлягає поділу між подружжям у рівних частинах.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу від ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не надходили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 10 квітня 2017 року і витребувано із Шевченківського районного суду м. Львова цивільну справу № 466/3239/14-ц.
Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У червні 2018 року цивільну справу № 466/3239/14-ц передано до Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Черняк Ю. В.
Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про визнання спільним майна та поділ майна подружжя призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судами
Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій установили такі факти та обставини.
У період з 06 вересня 2003 року до 22 квітня 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого вони придбали майно, зокрема, земельну ділянку для ведення садівництва АДРЕСА_4, площею 0,0578 га, кадастровий номер 4610137500:10:004:0133, що знаходиться у м. Львові (урочище Клепарів, кооперативне садівниче товариство "Пенсіонер", що підтверджується договором купівлі-продажу, укладеним 28 квітня 2004 року між відповідачем та ОСОБА_6, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Бєлопольською І. Р. та зареєстрованим у реєстрі за № 3232, та копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29 травня 2014 pоку, індексний номер 22339642, виданого державним реєстратором реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Мошорею В. В.; земельну ділянку площею 0,0578 га, яка розташована на території Львівської міської ради (урочище Клепарів, кооперативне садівниче товариство "Пенсіонер"), відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Бєлопольською І. Р. та зареєстрованого у реєстрі за № 8223; садовий будинок загальною площею 11,8 кв. м та земельна ділянка для ведення садівництва площею 0,0586 га, кадастровий номер 4610137500:10:004:0134, що розташована у АДРЕСА_1), згідно з договором купівлі-продажу, укладеним 02 квітня 2004 року між відповідачем та ОСОБА_7, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Бєлопольською І. Р. та зареєстрованим у реєстрі за № 2398, та копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та їх обтяжень від 29 травня 2014 року, індексний номер 22346072, виданого державним реєстратором реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Мошорею В. В.
14 липня 2005 року між ТОВ "Львівська гарнізонна база" в особі директора ОСОБА_4 та суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив 15/100 частини магазину площею 97 кв. м на АДРЕСА_3, за 61 000 грн.
Також 14 липня 2005 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладений договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_4 позичила ОСОБА_1 288 135 грн, що в еквівалентні 57 000 доларів США.