Постанова
Іменем України
30 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 322/265/18
провадження № 61-10509св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом - фермерське господарство "Партнер,
відповідач 1 за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2,
відповідач 2 - фермерське господарство "Форт",
третя особа - державний реєстратор виконавчого комітету Вільнянської міської Ради Запорізької області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу фермерського господарства "Партнер" на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 20 грудня 2018 року в складі судді Кофанова А. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 08 травня 2019 року в складі колегії суддів: Маловічко С. В., Гончар М. С., Кочеткової І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року фермерське господарство "Партнер" (далі - ФГ "Партнер") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, фермерського господарства "Форт" (далі - ФГ "Форт"), у якому просило визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та ФГ "Форт" від 03 лютого 2018 року, зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Вільнянської міської Ради Запорізької області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20 лютого 2018 року за № 24987486.
Позов мотивовано тим, що 30квітня 2009 року між ФГ "Партнер" та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого позивач прийняв у користування належну відповідачу земельну ділянку, площею 6,66 га, строком на 49 років.
Договір зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08 квітня 2010 року.
В подальшому позивачу стало відомо про існування іншого договору оренди тієї ж земельної ділянки, який укладено 03 лютого 2018 року між ОСОБА_2 та ФГ "Форт".
Посилаючись на те, що оскільки земельна ділянка перебувала і перебуває в його користуванні, строк дії оренди не закінчився, а тому відповідачі не могли укладати оспорювану угоду, ФГ "Партнер" просило задовольнити позовні вимоги.
У квітні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ФГ "Партнер", у якому просив розірвати укладений між ним та відповідачем договір оренди земельної ділянки від 30 квітня 2009 року.
Позов мотивовано тим, що ФГ "Партнер" порушило істотні умови договору, оскільки з грудня 2009 року орендна плата у грошовій формі орендодавцем не сплачувалась.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 20 грудня 2018 року в задоволенні первинного позову ФГ "Партнер" відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Розірвано договір оренди землі, укладений 30 квітня 2009 року між ОСОБА_2 (орендодавцем) та ФГ "Партнер" (орендарем).
Встановивши систематичну несплату орендарем орендної плати, що є істотним порушенням умов укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки від 30 квітня 2009 року, місцевий суд дійшов висновку про наявність правових підстав для його розірвання, що є підставою для задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 та відмову в задоволенні первісного позову ФГ "Партнер".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 08 травня 2019 року апеляційну скаргу ФГ "Партнер" залишено без задоволення, рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 20 грудня 2018 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У травні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ФГ "Партнер" на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 20 грудня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 08 травня 2019 року, в якій заявник, посилаючись на недотримання судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що позивач не сплачував орендну плату згідно умов договору оренди землі від 30 квітня 2009 року, оскільки в ході розгляду справи ФГ "Партнер" надано нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_3, з якої вбачається, що останній, як представник ОСОБА_2, отримував орендну плату за весь час дії договору. Крім того, домовленість сторін про сплату орендної плати ОСОБА_2 виконувалась ФГ "Партнер" протягом восьми років через представника ОСОБА_3, що підтверджується відсутністю будь-яких претензій з боку орендодавця. Укладення оспорюваного договору оренди під час дії договору оренди з ФГ "Партнер" без його розірвання або припинення порушує право позивача, яке підлягає захисту в судовому порядку.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не подано
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано справу з суду першої інстанції та зупинено дію рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 20 грудня 2018 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 до закінчення касаційного провадження.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2019 року вказана справа передана до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року справу за позовом позовом ФГ "Партнер" до ОСОБА_2, ФГ "Форт", третя особа - державний реєстратор виконавчого комітету Вільнянської міської Ради Запорізької області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ФГ "Партнер" про розірвання договору оренди земельної ділянки, призначено до розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 6,66 га, розташованої на території Підгірненської сільської ради Новомиколаївського району, Запорізької області.
30 квітня 2009 року ОСОБА_2, в особі ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності від 08 січня 2008 року, та ФГ "Партнер", в особі голови ОСОБА_3 ., уклали договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Підгірненської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, площею 6,66 га, строком на 49 років.
Пунктами 8, 9 вказаного договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3 % від нормативної вартості, що становить 2 675 грн 74 коп., один раз на рік кожного року з 01 жовтня до 31 грудня за письмовою заявою орендодавця.
Договір оренди від 30 квітня 2009 року зареєстровано в Запорізькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК" 28 квітня 2010 року за № 041027400010.
03 лютого 2018 року ОСОБА_2 передав ту ж саму земельну ділянку в оренду ФГ "Форт" строком на 10 років, про що сторони уклали відповідний договір, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20 лютого 2018 року, за № 24987486.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон), передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно зі статтею 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до статті 15 Закону істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно з положеннями статей 21, 22 Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.
Відповідно до частини першої статті 32 Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Відповідно до пункту "д" частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.