Постанова
Іменем України
24 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 185/3913/15-ц
провадження № 61-31263св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Кредитна спілка "Союз-Дніпро",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом Кредитної спілки "Союз-Дніпро" до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Кредитної спілки "Союз-Дніпро", ОСОБА_1 про захист прав споживачів, за касаційними скаргами Кредитної спілки "Союз-Дніпро" та ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2017 року у складі колегії суддів: Бараннік О. П., Пономарь З. М., Посунся Н. Є.
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 рокуКредитна спілка "Союз-Дніпро" (далі - КС "Союз-Дніпро") звернулася до суду із зазначеним позовом, який змінила у процесі розгляду справи, посилаючись на те, що 13 травня 2014 року між нею та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1138/14, за умовами якого кредитна спілка надала позичальнику кошти в розмірі 40 896 грн на термін 30 місяців починаючи з 13 травня 2014 року до 12 листопада 2016 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 13 травня 2014 року між нею, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 1138/14, згідно з умовами якого ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як поручителі, взяли на себе зобов`язання за належне виконання позичальником взятих на себе зобов`язань за кредитним договором.
Позичальник належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 70 585,66 грн, яку кредитна спілка просила солідарно стягнути з відповідачів на свою користь.
У квітні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним зустрічним позовом, посилаючись на те, що згідно з пунктом 5 договору поруки за поручителя ОСОБА_3 підписалася ОСОБА_1 на підставі довіреності від 01 грудня 2011 року.
Зазначив, що будь-які довіреності на підписання від його імені договорів не видавав, не давав ОСОБА_1 згоду бути поручителем за кредитним договором та не підписував договір поруки.
У копії довіреності підпис від його імені виконаний не ним, а іншою особою.
Оскільки договір поруки від його імені підписала ОСОБА_1 на підставі довіреності, яка є недійсною, просив визнати недійсним договір поруки від 13 травня 2014 року № 1138/14, укладений між КС "Союз-Дніпро", ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від імені ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2016 року у складі судді Боженко Л. В. позов КС "Союз-Дніпро" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС "Союз-Дніпро" 70 585,66 грн заборгованості за кредитним договором.
Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено.
Визнано недійсним договір поруки від 13 травня 2014 року № 1138/14, укладений між КС "Союз-Дніпро", ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від імені ОСОБА_3 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення первісних позовних вимог, місцевий суд виходив з того, що позичальник належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.
Визнаючи недійсним договір поруки, суд першої інстанції виходив з того, що договір поруки від імені ОСОБА_3 підписала ОСОБА_1 на підставі довіреності, яка не відповідає вимогам закону, тому суд вбачає наявність підстав, передбачених статтею 215 ЦК України для визнання цього правочину недійсним.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2017 року апеляційну скаргу КС "Союз-Дніпро" задоволено частково. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2016 року в частині визнання недійсним договору поруки від 13 травня 2014 року № 1138/14 відносно поручителя ОСОБА_2 скасовано.
Стягнуто із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КС "Союз-Дніпро" заборгованість за кредитним договором в солідарному порядку в розмірі 70 585,66 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що рішення місцевого суду в частині визнання договору поруки недійсним відносно ОСОБА_2 є незаконним і в цій частині залишатися без змін не може, оскільки відповідно до положень частини першої статті 553 ЦК України договір поруки є особистим зобов`язанням поручителя за боржника у разі порушення останнім своїх зобов`язань перед кредитором, які ОСОБА_2 надала КС "Союз-Дніпро" і об`єктивних доказів того, що вона не розуміла наслідків невиконання позичальником кредитного договору матеріали справи не містять.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
20 червня 2017 року КС "Союз-Дніпро"подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення і ухвалити нове рішення про задоволення первісних позовних вимог та про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оспорюваний договір поруки є законним, оскільки ОСОБА_1 була наділена повноваженнями по здійсненню представництва інтересів ОСОБА_3 в кредитній спілці і мала право підписувати вказаний договір, тому вона не вийшла за межі своїх повноважень. На час укладення договору поруки довіреність не була скасовано і не визнавалася недійсною.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
23 червня 2017 року ОСОБА_2 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що їй при підписанні договору поруки не було відомо про незаконні дії ОСОБА_1 та КС "Союз-Дніпро", у зв`язку з чим місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що договір поруки підписаний ОСОБА_1 на підставі довіреності, яка не відповідає вимогам закону, тому є недійсним правочином. Кредитна спілка не мала законних підстав укладати договір поруки з ОСОБА_1, яка діяла у своїх інтересах, як основний позичальник за кредитним договором на підставі довіреності, яку вона надала і яка не містила повноважень на укладення правочину від імені ОСОБА_3 При укладенні договору поруки від неї приховали інформацію та обставини, які мають значення для прийняття нею рішення щодо підписання договору поруки. У даному випадку позичальник та працівник кредитної спілки під час укладення договору поруки неправдиво повідомили відомості, які мали істотний вплив на її волевиявлення при укладенні договору поруки, тобто ввели її в оману.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У січні 2018 року КС "Союз-Дніпро" подала заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_2 , в якому просила відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що ОСОБА_2 особисто підписала договір поруки, їй було відомо про можливі наслідки у випадку неналежного виконання зобов`язання позичальником, вона погодилася із умовами кредитного договору та підтвердила свою згоду. Вказане також підтверджується заявою ОСОБА_2 від 17 вересня 2014 року, адресованою кредитній спілці, в якій вона зазначила про те, що хоче взяти виконання зобов`язань за кредитом на себе та зобов`язувалася щомісячно вносити плату за кредит, тобто підтвердила те, що вона поручилася за виконання зобов`язань ОСОБА_1 .
Фактичні обставини справи, встановлені судами
13 травня 2014 року між КС "Союз - Дніпро" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальнику кошти в розмірі 40 896 грн строком на 30 місяців з 13 травня 2014 року до 12 листопада 2016 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 13 травня 2014 року між КС "Союз-Дніпро", ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від імені ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 1138/14.
Згідно з пунктом 2.2 договору поруки поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитодавцем. Поручитель відповідає по обов`язкам позичальника в повному обсязі, тобто за повернення кредиту, сплату процентів за його використання, за сплату додаткових процентів, а також відшкодування збитків, завданих кредитодавцю невиконанням чи неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору.
Судами встановлено, що договір поруки від імені ОСОБА_3 було підписано ОСОБА_1 на підставі довіреності від 01 грудня 2011 року, посвідченої секретарем Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.
Згідно з вказаною довіреністю ОСОБА_3 . уповноважив ОСОБА_1 представляти його інтереси в усіх органах, судах, пов`язаних із захистом його прав, а також в КС "Союз-Дніпро" в місті Павлограді Дніпропетровської області, для виконання довіреності їй надаються всі права сторони або третьої особи в цивільному процесі, а також виконувати фінансові операції, а саме закрити кредитний договір шляхом погашення боргу та відкрити новий кредитний договір, отримувати по цьому договору гроші, для цього їй надається право підписувати та подавати заяви, звернення, скарги, пояснення та інше, отримувати довідки та інші документи, давати пояснення, а також виконувати інші дії, пов`язані з даною довіреністю.
На довіреності містить підпис та зазначено, що довіреність підписана ОСОБА_3 у присутності секретаря сільської ради.
Позичальник не виконувала належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 70 585,66 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 38 166,84 грн; процентів за користування кредитом - 32 418,82 грн.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою КС "Союз-Дніпро" та витребувано її матеріали із Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 .
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до ГПК України, ЦПК України, КАС України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
25 травня 2018 року цивільну справу № 185/3913/15-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у справі призначено повторний автоматизований розподіл.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).