Постанова
Іменем України
17 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 686/24423/15-ц
провадження № 61-27883св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 15 травня 2017 року у складі колегії суддів: Ярмолюка О. І., Пастощука М. М.,
Спірідонової Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - АТ "УкрСиббанк", банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На обгрунтування позовних вимог зазначало, що 10 жовтня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є АТ "УкрСиббанк", та
ОСОБА_1 укладений кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 65 000,00 доларів США, зі сплатою 10,8 процентів річних за користування кредитними коштами, з кінцевим строком повернення до 11 жовтня 2027 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 10 жовтня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є АТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_2 укладено договір поруки, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов`язань за кредитним договором від 10 жовтня 2006 року вповному обсязі.
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором станом на 02 грудня 2015 року заборгованість за кредитним договором становить 46 624,64 доларів США, з яких:
41 528,37 доларів США - заборгованість за кредитом; 5 096,27 доларів США - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також 42 662,82 грн - пеня, що складається з: 17 134,46 грн - пеня за прострочення сплати кредиту та 25 528,36 грн - пеня за прострочення сплати процентів.
Посилаючись на наведене, АТ "УкрСиббанк" просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 46 624,64 доларів США та 42 662,82 грн пені.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 лютого 2016 року позов АТ "УкрСиббанк" задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі
46 624,64 доларів США та 42 662,82 грн пені.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_1 умови кредитного договору належним чином не виконала, у зв`язку з чим заборгованість за кредитним договором згідно наданого банком розрахунку станом на 02 грудня 2015 року становить 46 624,64 доларів США та 42 662,82 грн, ОСОБА_2 поручився за виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, а тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором є обгрунтованими та наявні підстави для їх задоволення.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 31 березня 2017 року заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 лютого 2016 року залишено без задоволення.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 15 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 лютого
2016 року змінено в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та судового збору.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ "УкрСиббанк" заборгованість зі сплати кредиту та процентів за користування кредитними коштами у розмірі 42 925,37 доларів США, та пеню у розмірі 32 031,15 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "УкрСиббанк" заборгованість зі сплати кредиту та процентів за користування кредитними коштами у розмірі 3 699,27 доларів США та пеню у розмірі 10 631,67 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь АТ "УкрСиббанк" витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 398,04 грн та 7 915,97 грн відповідно.
Стягнуто з АТ "УкрСиббанк" на користь ОСОБА_2 1 630,29 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 умови кредитного договору належним чином не виконує, а тому АТ "УкрСиббанк" має право вимагати від неї та поручителя ОСОБА_2 дострокової сплати неповернутого кредиту, нарахованих процентів і пені. Розрахунок банку є правильним, відповідає матеріалам справи та не спростований відповідачами. Апеляційний суд відхилив посилання ОСОБА_3 на неправомірність стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, вказавши, що вони не ґрунтуються на положеннях діючого законодавства та умовах кредитного договору, оскільки АТ "УкрСиббанк" має банківську ліцензію Національного банку України (далі - НБУ) від 24 грудня 2001 року № 75, яка надає дозвіл на здійснення операцій з іноземною валютою. Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що при вирішенні спору суд першої інстанції не урахував, що за умовами кредитного договору позичальник зобов`язався погашати заборгованість щомісячними платежами, до 10-го числа (включно) кожного календарного місяця, після зміни строку виконання основного зобов`язання кредит підлягав поверненню банку разом з нарахованими процентами і пенею до 30 жовтня 2015 року. Оскільки в договорі поруки не визначений строк її дії, банк повинен був пред`явити вимоги до поручителя ОСОБА_2 протягом шести місяців з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. АТ "УкрСиббанк" пред`явило вимогу до поручителя 09 грудня 2015 року, а тому порука припинена по платежам за тілом кредиту, за період з 10 грудня 2014 року до 12 травня
2015 року у розмірі 1 289,65 доларів США; по сплаті процентів за період з
28 листопада 2014 року до 29 травня 2015 року у розмірі 2 409,62 долара США; пені за прострочення сплати тіла кредиту за період з 11 січня 2015 року до
10 червня 2016 року у розмірі 4 298,63 грн; пені за прострочення сплати процентів за період з 11 січня 2015 року до 10 червня 2016 року у розмірі
6 333,04 грн, а всього у розмірі 3 699,27 доларів США і 10 631,67 грн, а тому зазначені суми підлягають стягненню лише з позичальника.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, апеляційний суд керувався частиною першою статті 88 ЦПК України 2004 року, здійснивши їх розподіл пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Узагальнені вимоги та доводи касаційної скарги
У червні 2017 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга
АТ "УкрСиббанк", у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив змінити рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 15 травня 2017 року в частині стягнення з АТ "УкрСиббанк" на користь ОСОБА_2 судових витрат у розмірі 1 630,29 грн, виключивши посилання на зазначене з резолютивної частини рішення.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що апеляційний суд неправильно застосував положення статті 88 ЦПК України 2004 року. Оскільки за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції змінено лише в частині визначенням часток солідарного обов`язку відповідачів, висновок апеляційного суду про необхідність стягнення з АТ "УкрСиббанк" на користь ОСОБА_2 судових витрат у розмірі 1 630,29 грн, є безпідставним.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 липня 2017 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).
21 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, ЦПК України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.